Угода
про торговельно-економічне
співробітництво між Урядом України
та Урядом Республіки Чилі
( Угоду ратифіковано Законом
N 1515-III ( 1515-14 ) від 02.03.2000 )
Уряд України та Уряд Республіки Чилі, надалі "Сторони",
маючи на увазі прагнення та зацікавленість Урядів обох країн
зміцнювати та розвивати торговельно-економічні відносини на основі
рівноправності та взаємної вигоди,
вважаючи, що економічні зв'язки є важливим і необхідним
чинником зміцнення двосторонніх відносин,
з метою забезпечення та захисту здійснення прав промислової
та інтелектуальної власності у відповідності до внутрішнього
законодавства кожної із Сторін,
з подальшою метою поліпшення й сприяння участі громадян
кожної із Сторін, в індивідуальній формі або через організації, у
виставках, міжнародних ярмарках та інших заходах комерційного
характеру, які відбуваються на території іншої Сторони, у
відповідності до чинного законодавства та правил обох країн,
Сторони домовляються укласти цю Угоду з метою створення,
відповідно до свого національного законодавства та міжнародних
зобов'язань, сприятливих умов, що робитимуть можливим розширення
та поліпшення двосторонньої торгівлі товарами та послугами, а
також взаємного сприяння інвестиціям.
Стаття 2
Торгівля послугами
Для цілей цієї Угоди торгівля послугами означає надання
послуг:
(a) з території однієї Сторони на територію іншої Сторони;
(b) на території однієї Сторони суб'єктам іншої Сторони; або
(c) надавачем послуги однієї Сторони шляхом перебування
громадян однієї Сторони на території іншої Сторони;
(d) надавачем послуги однієї Сторони шляхом торгівлі на
території іншої Сторони.
Сфера застосування цієї Угоди поширюється на заходи, які одна
Сторона запроваджує або використовує в сфері торгівлі послугами,
що надаються суб'єктами іншої Сторони, зокрема такі, що
стосуються:
(a) створення, розподілення, комерціалізації, продажу та
надання послуги;
(b) закупівлі, використання або сплати послуги;
(c) доступ та користування системами розподілення та
транспортування, що пов'язані з наданням послуги;
(d) присутності на території однієї Сторони надавача послуг
іншої Сторони; і
(e) надання поручительства або іншої гарантії, як умови
надання послуги.
Ця Угода не застосовується до:
(a) прикордонної торгівлі послугами фінансового характеру;
(b) повітряних послуг, включаючи внутрішні та міжнародні,
регулярні та нерегулярні послуги повітряного транспортування, а
також допоміжну діяльність в підтримку повітряних послуг.
Стаття 3
Режим найбільшого сприяння
1. Для досягнення вищезазначеної мети, Сторони нададуть
обміну товарами та послугами режим найбільшого сприяння, зокрема
це стосується наступного:
(a) митних стягнень та будь-яких зборів, що застосовуються
або пов'язані з експортом та імпортом;
(b) податків, якими обкладаються міжнародні трансфери фондів,
що здійснюються у вигляді платежів за експортно-імпортні операції;
(c) методів обкладення митом та стягнення зборів, зазначених
у вищенаведених пунктах; і
(d) правил та інших формальностей, пов'язаних з імпортом та
експортом, включаючи такі, що стосуються митної очистки, транзиту,
складування та перевантажування.
2. Кожна Сторона застосовуватиме до товарів та послуг, що
походять з території іншої Сторони, недискримінаційний режим
відносно кількісних обмежень та надання ліцензій, якщо останні
запроваджені. Це стосується також асигнування та розподілу
ресурсів, необхідних для сплати зазначеного імпорту.
Стаття 4
Виключення з режиму найбільшого сприяння
Сторони домовляються, що режим найбільшого сприяння,
встановлений у Статті 3 цієї Угоди, не застосовуватиметься до:
(a) переваг, пріоритетів, звільнень від сплати мит,
привілеїв, імунітетів та інших преференцій, зумовлених участю
будь-якої Сторони у митному союзі, зоні вільної торгівлі,
ринковому союзі, економічному союзі або іншій формі регіональної
чи субрегіональної економічної організації;
(b) переваг, пріоритетів, звільнень від сплати мит,
привілеїв, імунітетів та інших преференцій, що надані або мають
надатись будь-якою з Сторін сусіднім країнам для поліпшення
прикордонної торгівлі;
(c) переваг, пріоритетів, звільнень від сплати мит,
привілеїв, імунітетів та інших преференцій, які будь-яка із Сторін
надає згідно з міжнародною угодою, що повністю або частково
пов'язана з податковими питаннями.
Стаття 5
Національний режим
Кожна із Сторін надасть національний режим товарам іншої
Сторони, у відповідності зі Статтею III ГУТТ 1994 року, включаючи
тлумачення до неї і, таким чином, Стаття III ГУТТ, включаючи
тлумачення до неї або будь-яке еквівалентне положення наступної
угоди повинно бути складовою і становити невід'ємну частину цієї
Угоди.
Стаття 6
Загальні виключення
Статті XX і XXI ГУТТ 1994 та тлумачення до них, а також
параграфи (a), (b) і (c) Статті XIV ГУТТ або будь-яке еквівалентне
положення наступної угоди повинно бути складовою і становити
невід'ємну частину цієї Угоди.
В межах, коли заходи не застосовуються як засіб безпідставної
або не маючої виправдання дискримінації або прихованої заборони
торгівлі між Сторонами, ніщо не повинно бути розтлумачено як
заборона прийняття будь-якою Стороною або прийняття необхідних
кроків по забезпеченню виконання законів або правил, що
відповідають положенням цієї Угоди.
Стаття 7
Недобросовісна ділова практика
У випадку виникнення в торгівлі між двома країнами демпінгу
або інших неправомірних в торгівлі дій, а також диспропорцій,
викликаних застосуванням експортних субвенцій чи внутрішніх
субсидій еквівалентної природи, потерпіла країна може вжити
заходів, передбачених її внутрішнім законодавством.
З цією метою Сторони можуть застосувати антидемпінгові,
компенсаційні збори або націнки "ad-valorem", як це передбачено
відповідними національними законодавствами, за умови, що перед цим
доведено нанесення значних збитків національному виробництву,
загрозу нанесення значних збитків цьому виробництву або суттєвої
затримки його започаткуванню.
Зазначені тут збори або націнки ні в якому випадку не повинні
перевищувати межу демпінгу чи суми субвенції, відповідно, і по
можливості, будуть обмежені обсягом, необхідним для уникнення
збитків, загрози збитків чи затримки.
Не зашкоджуючи вищезазначеному, якщо будь-яка із Сторін
вважає, що інша Сторона здійснює імпорт з третіх ринків шляхом
недобросовісної конкуренції, вона може вимагати проведення
консультацій, щоб бути повідомленою про дійсні умови появи цих
товарів. Сторона, що повинна надати консультацію, повинна провести
належний розгляд та відповісти протягом не більш ніж 15 робочих
днів.
Стаття 8
Застосування Угоди
Обмін товарами та надання послуг, як передбачено цією Угодою,
здійснюватиметься на основі проектів та контрактів, що укладаються
між фізичними та юридичними особами обох Сторін, у відповідності
до чинного законодавства кожної з них.
Всі платежі за імпорт та експорт товарів і послуг між
Сторонами будуть здійснюватись у конвертованій валюті і згідно до
дійсних ринкових обмінних курсів на час переказу, якщо не
домовлено про інше, і у відповідності до їх чинного законодавства.
Стаття 10
Сприяння торгівлі
Сторони докладуть зусиль по встановленню розповсюдження
торгівлі і програм сприяння, сприянню діяльності офіційних та
приватних представництв, організації ярмарок та виставок,
проведенню інформаційних семінарів, ринкових досліджень та інших
кроків, що сприятимуть подальшому двосторонньому торговельному
обміну на якісній та кількісній основі.
Стаття 11
Двостороннє співробітництво
1. Сторони зобов'язуються розвивати двостороннє
торговельно-економічне співробітництво згідно їх відповідних
чинних законодавств з ціллю сприяння, зокрема, але не виключно:
(a) зміцненню і поширенню форм їх економічних зв'язків;
(b) розвитку нових форм постачання і нових ринків;
(c) сприянню інвестиціям і передачі технологій;
(d) сприянню та захисту інвестицій, а також створенню
сприятливої атмосфери для інвестування на основі недискримінації
та принципу взаємності, зокрема, що стосується переказу прибутків
та повернення інвестованого капіталу;
2. Як результат співробітництво може мати, серед інших, такі
форми:
(а) співробітництво між господарюючими суб'єктами,
безпосередньо малими та середніми підприємствами;
(b) обмін інформацією з економічних та правових питань;
(c) створення спільних підприємств;
(d) співробітництво між фінансовими установами;
(e) візити, зустрічі і діяльність по сприянню співробітництву
між представниками підприємств та економічних організацій,
включаючи утворення належних механізмів та установ;
(f) участь в ярмарках і виставках, семінарах і конференціях
обох Сторін;
(g) технічна допомога і консалтингові послуги;
(h) обмін торговельними делегаціями та візитами ділових кіл
обох країн.
З цього приводу Сторони повинні дотримуватись положень Угоди
про взаємне сприяння та захист інвестицій, що підписана між ними
30 жовтня 1995 року (
152_704 ).
Стаття 13
Реалізація Угоди
Координація роботи по реалізації цієї Угоди належить до
компетенції Урядової Комісії, яка складається з представників
Сторін.
Урядова Комісія повинна бути створена у шестидесятиденний
(60) строк після дати підписання цієї Угоди і на своєму першому
засіданні повинна створити внутрішню процедуру.
Рішення Урядової Комісії повинні прийматись шляхом консенсусу
між Сторонами.
Урядова Комісія уповноважена:
(a) сприяти забезпеченню виконання положень цієї Угоди;
(b) брати участь у вирішенні спорів згідно з положеннями
Статті 14;
(c) створювати механізми забезпечення активної участі
представників виробничого сектору;
(d) виконувати інші завдання надані Урядовій Комісії згідно з
положеннями цієї Угоди.
Стаття 14
Вирішення спорів
Будь-яка суперечність, що може виникнути між Сторонами
стосовно тлумачення, застосування або порушення положень цієї
Угоди, Додаткових Протоколів до неї та інших документів, що можуть
виникнути внаслідок укладення цієї Угоди, в певному обсязі,
повинні бути вирішені шляхом прямих переговорів за сприянням
Урядової Комісії.
Якщо суперечність не можливо вирішити протягом шести місяців
з дати письмового повідомлення однієї Сторони іншої про свої
наміри вирішити суперечність вищезгаданим шляхом, будь-яка Сторона
може передати суперечність в Ad-hoc трибунал згідно з положеннями
Статті 9 Угоди про взаємне сприяння та захист інвестицій, що
підписана Сторонами 30 жовтня 1995 року і є дійсною для обох
Сторін.
Стаття 15
Розкриття інформації
Ніяке положення цієї Угоди не повинно тлумачитись як примус
будь-якої Сторони надавати або дозволяти доступ до інформації,
розкриття якої могло б перешкодити відповідність до законів
Сторони або могло б суперечити її законам, що захищають право на
приватне життя, фінансові відносини та банківські рахунки клієнтів
фінансових установ.
Сторони проводитимуть консультації по будь-яким питанням
стосовно застосування та тлумачення цієї Угоди. Також, кожна
Сторона може звернутись з письмовим проханням до іншої Сторони про
проведення консультацій відносно будь-яких дій, що прийняті або в
процесі прийняття, або відносно будь-яких інших питань, що на її
погляд можуть вплинути на виконання цієї Угоди.
Стаття 17
Вступ в силу та припинення дії
Ця Угода повинна бути затверджена згідно з законодавством
кожної із Сторін і набути чинності після шестидесяти (60) днів з
дати отримання останнього повідомлення, якою Сторони повідомлять
одна одну про завершення формальностей, передбачених їх внутрішнім
законодавством для набуття нею чинності. Вона діятиме протягом
п'яти років та поновлюватиме свою чинність на наступний річний
період, якщо жодна з Сторін не повідомить по дипломатичних каналах
іншу, не пізніше як за шість місяців, про свій намір припинити дію
цієї Угоди.
Відносно додатків (розкладів), проектів або контрактів, що
були укладені до дати, коли набуває чинність повідомлення про
припинення дії, положення Угоди залишаються чинними на додатковий
п'ятирічний період.
Стаття 18
Поправки та доповнення
Поправки та доповнення до цієї Угоди можуть бути зроблені
тільки за взаємною згодою Сторін. Поправки, які можуть бути
внесені до цієї Угоди, не вплинуть на права та зобов'язання,
набуті або отриманих перед цим.
Стаття 19
Відносини зі Світовою Організацією Торгівлі
Сторони домовились, що Марракешська Угода (
995_342 ), якою
утворено Світову Організацію Торгівлі, встановлює структуру прав і
обов'язків, якими керуватиметься торговельна політика і
зобов'язання набуті нею згідно з цією Угодою та доречні питання,
після вступу Республіки Україна до цієї міжнародної організації.
В разі виникнення протиріч між зазначеною Угодою та цією
Угодою, ця Угода матиме переважну силу, у межах невідповідності,
якщо не передбачено інше.
Вчинено в м. Сантьяго 3 травня 1999 року у двох дійсних
примірниках, іспанською та українською мовами, причому обидва
тексти є рівно автентичними.
За Уряд України За Уряд Республіки Чилі
