Декларація
про принципи і основні напрямки відносин
між Україною та Ісламською Республікою Іран
Його Превосходительство доктор Алі Акбар Велаяті, міністр
закордонних справ Ісламської Республіки Іран, здійснив 21-22 січня
1992 року, що відповідає 30 дея - 1 бахмана 1370 року, офіційний
візит в Україну на чолі високопоставленої делегації з політичних і
економічних питань.
В ході візиту він був прийнятий Президентом України Л. М.
Кравчуком.
Доктор Алі Акбар Велаяті мав також зустрічі з першим
віце-прем'єр-міністром України К. І. Масиком і міністром
закордонних справ України А. М. Зленком і провів з ними переговори
про встановлення дипломатичних відносин і розвиток двостороннього
співробітництва.
Україна та Ісламська Республіка Іран,
Прагнучи всебічно підтримувати і розвивати дружні відносини і
взаємовигідне співробітництво, яке відповідає їх національним
інтересам,
Підтверджуючи прихильність цілям і принципам Статуту
Організації Об'єднаних Націй (
995_010 ),
Визнаючи верховенство міжнародного права у відносинах між
державами,
Надаючи важливого значення розвитку і зміцненню
договірноправових основ своїх взаємовідносин, домовились про таке:
1. Україна та Ісламська Республіка Іран, що надалі іменуються
"Сторони", встановлять і здійснюватимуть дипломатичні і економічні
відносини на основі угод у відповідності з своїми міжнародними
зобов'язаннями, загальновизнаними принципами і нормами
міжнародного права, а також з урахуванням реалій і потреб кожної
Сторони.
2. Сторони розвиватимуть і зміцнюватимуть відносини дружби і
взаємовигідного співробітництва в політичній, економічній,
торговельній, науково-технічній, екологічній, культурній та інших
сферах на основі принципів суверенної рівності, територіальної
цілісності, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні
справи одна одної, поваги до прав людини і основних свобод,
рівності і права народів розпоряджатися своєю долею, неухильного
дотримування загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
3. Сторони сприятимуть розвитку співробітництва між органами
влади і управління обох держав.
4. Сторони вживатимуть необхідних заходів для розвитку і
зміцнення взаємовигідного економічного, торговельного і
науково-технічного співробітництва. З цією метою вони
розвиватимуть і зміцнюватимуть співробітництво в сфері
промисловості, транспорту і зв'язку, використання природних
ресурсів, енергетики та в інших галузях економіки, в підготовці
національних кадрів.
5. Сторони сприятимуть розвитку співробітництва в галузі
науки, культури, мистецтва, літератури, освіти, охорони здоров'я,
преси, радіо, телебачення, кіно, туризму, спорту та в інших
сферах.
6. Сторони проводитимуть консультації і обмінюватимуться
думками з питань, які становлять взаємний інтерес, в рамках
Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних організацій.
7. Сторони розширюватимуть правову базу своїх двосторонніх
відносин і найближчим часом підпишуть окремі угоди про
співробітництво в галузях, які становлять взаємний інтерес.
8. Сторони мають намір регулярно проводити консультації з
питань, які становлять взаємний інтерес.
9. Сторони заявляють, що положення цієї Декларації
служитимуть основою для підготовки відповідного міждержавного
Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран.
Підписано в Києві 22 січня 1992 року, що відповідає 1 бахмана
1370 року, у двох примірниках, кожний українською мовою і мовою
фарсі, причому обидва тексти мають однакову силу.
Міжнародне приватне право
Двосторонні міжнародні договори України, т. 2
Видавництво Port-Roual, 2000
