Угода
між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Монголії
про співробітництво в галузі оборони
( Угоду ратифіковано Законом
N 1371-IV ( 1371-15 ) від 10.12.2003, ВВР, 2004, N 15, ст.226 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Монголії, далі - "Сторони",
прагнучи до рівноправного взаємовигідного довгострокового
співробітництва в галузі оборони, яке грунтується на принципах
взаємної поваги, довіри і врахування інтересів кожної із Сторін,
керуючись Договором про дружні відносини і співробітництво
між Україною і Монголією від 5 листопада 1992 року (
496_004 ),
висловлюючи свою зацікавленість в організації співробітництва
на базі використання новітніх наукових і технічних досягнень в
галузі оборонної промисловості,
Стаття 1
Зобов'язання Сторін
Уся діяльність по виконанню положень цієї Угоди здійснюється
на підставі відповідних договорів (контрактів) згідно з нормами
міжнародного права і законодавством держав Сторін.
Відповідальність за виконання зобов'язань за укладеними
договорами (контрактами) несуть ті підприємства й організації, що
їх уклали.
Сторони не будуть продавати і передавати третій стороні без
письмової згоди іншої Сторони озброєння, військову техніку,
технологію і технічну документацію по їхньому виробництву, а також
іншу інформацію або матеріали, отримані в ході спільного
співробітництва у військовій і військово-технічній галузях.
Ця Угода не впливає на права і зобов'язання за іншими діючими
двосторонніми і багатосторонніми договорами, укладеними кожною
Стороною.
Стаття 2
Напрями співробітництва
Сторони прагнуть до розширення дружніх відносин, спрямованих
на підвищення обороноздатності своїх держав, при оптимальному
використанні наявних можливостей.
Сторони зобов'язуються сприяти українським і монгольським
організаціям, підприємствам і установам у здійсненні військового і
військове-технічного співробітництва, зокрема у таких напрямах:
взаємне інформування та обмін досвідом з питань реалізації
національних воєнних концепцій;
обмін досвідом з питань будівництва та укомплектування
збройних сил;
обмін досвідом з підготовки військових формувань і залученню
їх до участі у міжнародній миротворчій діяльності;
обмін досвідом з питань оперативного тилового забезпечення
військ.
2. Військова освіта та підготовка кадрів.
спільне виконання науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт у військово-технічній галузі та
обмін результатами цих робіт;
обмін досвідом та інформацією з питань стандартизації,
кодифікації, контролю якості військової техніки з метою
впровадження їх у спільні програми в галузі військово-технічного
співробітництва;
обмін інформацією з питань зміцнення міжнародної безпеки.
поставка озброєння, військової техніки та іншої продукції
оборонної промисловості;
забезпечення експлуатації, ремонту і модернізації озброєння і
військової техніки, а також надання інших послуг в оборонній
галузі;
продаж ліцензій на виробництво озброєння і військової
техніки, надання технічної допомоги в їхньому виробництві.
виробництво майна та забезпечення ним;
6. Залучення військових організацій до ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій і захисту навколишнього середовища.
обмін досвідом роботи з питань культури;
обмін досвідом діяльності військових засобів масової
інформації.
8. Інші напрями, що становлять взаємний інтерес.
Зміст і форми заходів співробітництва в згаданих напрямах, а
також терміни їх проведення будуть додатково погоджені
уповноваженими органами Сторін шляхом укладення відповідних
договорів і протоколів.
Стаття 3
Форми співробітництва
Сторони здійснюють співробітництво в таких формах:
взаємні візити військових делегацій;
робочі зустрічі представників Сторін, консультації, обмін
досвідом;
обмін військовими фахівцями і експертами;
організація семінарів, симпозіумів і конференцій;
навчання і перепідготовка військовослужбовців;
встановлення зв'язку між військовими навчальними закладами,
обмін викладачами та курсантами (слухачами);
обмін інформацією і досвідом для удосконалення навчання;
участь у спортивних, культурних та інших заходах,
міжнародного характеру, які організуються Сторонами;
організація зустрічей ветеранів і відвідування пам'ятних
місць;
інші форми співробітництва за взаємним узгодженням Сторін.
Стаття 4
Уповноважені органи Сторін
Виконання положень цієї Угоди покладається на уповноважені
органи Сторін:
від Української Сторони - Міністерство оборони України,
Міністерство промислової політики України;
від Монгольської Сторони - Міністерство оборони Монголії.
У разі необхідності, для забезпечення виконання цієї Угоди,
Сторони створюють міжурядову українсько-монгольську комісію з
питань військового і військово-технічного співробітництва (далі -
"Спільна комісія").
Спільна комісія протягом погодженого Сторонами терміну
розробляє положення про свою діяльність.
Стаття 5
Захист інформації
Сторони зобов'язуються забезпечувати захист інформації,
отриманої в процесі співробітництва.
Порядок забезпечення взаємного захисту секретної інформації
буде предметом окремої міжнародної угоди.
Інформація, передана та отримана в рамках двостороннього
співробітництва, не буде використовуватися проти інтересів Сторін.
Передача інформації, отриманої однією із Сторін у процесі
виконання цієї Угоди, третій стороні і розголошення її змісту
допускаються лише з письмової згоди Сторони, яка надала цю
інформацію.
Стаття 6
Внесення змін і доповнень
За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися
зміни і доповнення, що оформляються окремими протоколами, які
становлять невід'ємну частину цієї Угоди.
Стаття 7
Вирішення спорів
Усі спірні питання, які виникли в ході реалізації цієї Угоди
або пов'язані з тлумаченням її статей, врегульовуються шляхом
консультацій і переговорів між Сторонами
Ця Угода укладається терміном на п'ять років. Дія цієї Угоди
буде автоматично продовжуватися на наступні річні періоди за
умови, що дію Угоди не буде припинено в письмовій формі
дипломатичними каналами однією із Сторін не пізніше ніж за шість
місяців до закінчення відповідного періоду.
Припинення дії цієї Угоди не впливає на виконання будь-яких
незакінчених проектів, програм, контрактів, укладених відповідно
до цієї Угоди, крім випадків, коли Сторони з цих питань домовилися
про інше.
Припинення дії Угоди не впливає на зобов'язання Сторін,
викладені в статтях 1 і 5 цієї Угоди.
Стаття 9
Набуття чинності
Ця Угода набуває чинності з дати отримання дипломатичними
каналами останнього письмового повідомлення про виконання
Сторонами відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для
набуття чинності цією Угодою.
Підписано в м. Улаанбааторі 31 березня 2003 року в двох
примірниках, кожний українською, монгольською і російською мовами,
при цьому всі тексти є автентичними.
У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні цієї Угоди
Сторони будуть звертатися до тексту, викладеному російською мовою.
За Кабінет Міністрів За Уряд
України Монголії
