Справа «Крижановський та інші проти України» (Заява № 16218/17 та 4 інші заяви - див. перелік у додатку)
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Крижановський та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (<…>), Голова,
Івана Джеліч (<…>),
Катержіна Шімачкова (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 19 травня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість тримання їх під вартою під час досудового розслідування. У заявах № 76701/17 та № 21796/21 заявники висунули також інші скарги за положеннями Конвенції.
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, на те, що тримання їх під вартою під час досудового розслідування було необґрунтовано тривалим. Вони посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає:
Пункт 3 статті 5 Конвенції
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має ... бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання».
7. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudla v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI, та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41-44, ЄСПЛ 2006-X з подальшими посиланнями).
8. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року), та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали та заперечення Уряду щодо застосування правила шестимісячного строку у заяві № 21796/21, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Ідалов проти Росії» [ВП] (Idalov v. Russia) [GC], заява № 5826/03, пункти 122-133, від 22 травня 2012 року, щодо застосування правила шестимісячного строку до декількох послідовних періодів тримання під вартою з метою розгляду скарг за пунктом 3 статті 5 Конвенції) та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявників під вартою під час досудового розслідування була надмірною.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
11. У заявах № 76701/17 та № 21796/21 заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в згаданому рішенні у справі «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., наприклад, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), пункт 57) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
14. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
2. Оголошує заяви прийнятними.
3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування.
4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 жовтня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції (надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування)
№ |
№ заяви,
|
П.І.Б. заявника,
|
П.І.Б. представника
|
Період тримання
|
Тривалість строку тримання під вартою |
Конкретні скарги |
Строк застосування домашнього арешту |
Інші скарги за усталеною практикою |
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди
|
Сума, присуджена кожному заявнику в якості компенсації судових та інших витрат
|
1 |
16218/17
|
Олександр Петрович
|
Шапошник
|
з 03.09.2014 триває |
Більше 7 років |
використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю
|
12.07.2017 - 20.07.2017 |
|
3 000 |
250 |
2 |
76701/17
|
Андрій Олександрович
|
Самарец
|
з 04.05.2015 по 26.02.2019 |
3 роки, 9 місяців та 23 дні |
спільні для декількох осіб рішення про тримання під вартою; відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризиків повторного вчинення правопорушення, змови або втечі |
|
п. 1 ст. 6 Конвенції - надмірна тривалість кримінального провадження
|
3 100 |
250 |
3 |
43010/20
|
Максим Русланович
|
Романюк
|
з 18.03.2019 по 12.08.2021 |
2 роки, 4 місяці та 26 днів |
наведення судом підстав, які з часом стали неналежними;
|
|
|
1 500 |
250 |
4 |
19853/21
|
Дмитро Юрійович
|
Баховський
|
з 21.11.2019 триває |
Більше 2 років |
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів посилання на обґрунтування, наведене у попередньому рішенні про продовження строку тримання під вартою, без аналізу ситуації на момент розгляду |
|
|
1 600 |
250 |
5 |
21796/21
|
Віталій Сергійович
|
Сидорчук
|
з 16.11.2010 по 09.02.2012
|
1 рік, 2 місяці та 25 днів
|
наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;
|
|
п. 1 ст. 6 Конвенції - надмірна тривалість кримінального провадження
|
3 900 |
250 |
__________
-1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
-2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.