Справа «Крюк проти України» (Заяви № 52750/19 та № 42931/20)
СТРАСБУРГ
29 вересня 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (<…>), Голова,
Івана Джеліч (<…>),
Катержіна Шімачкова (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 08 вересня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
1. Справу було розпочато за двома заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Заявника представляв п. O.А. Ігнатов.
3. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
4. Відомості про заявника та інформація щодо заяв наведені у таблиці в додатку.
5. Заявник скаржився на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
6. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
7. Заявник скаржився, головним чином, на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає:
Пункт 3 статті 5 Конвенції
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, … має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.».
8. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, гарантованого пунктом 3 статті 5 Конвенції, наведені в низці попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudla v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI, та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. The United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41-44, ЄСПЛ 2006-X з подальшими посиланнями).
9. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявника під вартою під час досудового розслідування була надмірною.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ
12. Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. у таблиці в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що ці скарги також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в згаданому рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року, «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року, та «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10 від 01 липня 2021 року.
13. У заяві № 52750/19 заявник також висунув скаргу за пунктом 4 статті 5 Конвенції щодо недостатнього обґрунтування рішень суду про залишення без задоволення його клопотань про зміну запобіжного заходу.
14. Суд розглянув цю скаргу та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, вона не відповідає критеріям прийнятності, передбаченим статтями 34 і 35 Конвенції, або не виявляє жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
16. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), пункт 57) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
17. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
2. Оголошує прийнятними скарги на надмірну тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування та інші скарги за усталеною практикою Суду, наведені в таблиці у додатку, а решту скаргу у заяві № 52750/19 - неприйнятними.
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування.
4. Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку).
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 29 вересня 2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
ЗАЯВИ
зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції (надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування)
|
№ заяви,
|
П.І.Б. заявника,
|
Період тримання під вартою |
Тривалість тримання під вартою |
Конкретні недоліки |
Інші порушення за усталеною практикою |
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної
|
|
52750/19
|
Павло Іванович
|
З 10.01.2018 по 23.04.2020 |
2 роки, 3 місяці та 14 днів |
спільні для декількох осіб рішення про тримання під вартою; використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю |
п. 4 ст. 5 Конвенції - надмірна тривалість перегляду законності тримання під вартою - клопотання заявника про звільнення з-під варти,
|
2 000 |
|
42931/20
|
__________
-1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.