Додаткова угода № 1 між Урядом України та Європейською Комісією, що діє від імені Європейського Союзу, про внесення змін до Угоди про фінансування «Програма ...

ДОДАТКОВА УГОДА № 1
між Урядом України та Європейською Комісією, що діє від імені Європейського Союзу, про внесення змін до Угоди про фінансування «Програма технічного співробітництва 2017» (ENI/2017/040-378)

Уряд України (далі - Країна-партнер),

з однієї Сторони, та

Європейська Комісія (далі - Комісія), що діє від імені Європейського Союзу (далі - ЄС),

з іншої Сторони,

домовилися внести до Угоди про фінансування «Програма технічного співробітництва 2017» (ENI/2017/040-378), яка була підписана 27 жовтня 2017 р., такі зміни:

1. ОСОБЛИВІ УМОВИ: СТАТТЯ 2 - ПЕРІОД ВИКОНАННЯ

Стаття 2 Особливих умов викладається так:

2.1. Період виконання цієї Угоди про фінансування, як це визначено у статті 15 Додатка II (Загальні умови), починається з дати набрання чинності цією Угодою про фінансування та закінчується через 96 місяців після цієї дати

2.2. Тривалість етапу практичної реалізації заходу становить 72 місяці.

2.3. Тривалість завершального етапу складає 24 місяці.

2. ДОДАТОК I «ТЕХНІЧНІ І АДМІНІСТРАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ»

Оновлений Додаток I «Технічні і адміністративні положення» додається.

Всі інші терміни та умови Угоди про фінансування залишаються незмінними. Ця Додаткова угода набуває чинності з дати її підписання останньою із Сторін.

Ця Додаткова угода укладена у двох примірниках українською та англійською мовами, при цьому один з примірників переданий Країні-партнеру, а інший - Комісії. Обидві мовні версії є однаково автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення цієї Додаткової угоди, текст англійською мовою має переважну силу.

Додаток I до Угоди про фінансування № ENI/2017/040-378
«Програма технічного співробітництва 2017»

ТЕХНІЧНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ ПОЛОЖЕННЯ

1 ОПИС ЗАХОДУ

1.1 Цілі/результати

Загальна ціль:

Ефективно зміцнити спроможність органів державної влади України щодо реалізації положень Угоди про асоціацію та ПВЗВТ, у тому числі спроможність у сфері забезпечення процесу наближення законодавства до законодавства ЄС, а також розроблення та здійснення реформ у відповідності до цих угод.

Конкретні цілі:

КЦ 1) У сфері культури та креативної індустрії:

- Ефективно зміцнити спроможність відповідних органів влади Україні щодо реалізації відповідних статей Угоди про асоціацію (статті 437-440), в результаті цього сприяючи розвитку сектору культури та творчої індустрії, підтримуючи толерантність та внутрішню згуртованість в Україні, а також сприяючи поширенню поваги до спільних цінностей.

КЦ 2) У сфері забезпечення належного управління - ефективного функціонування Верховної Ради України

- Надавати консолідовану та комплексну технічну допомогу Голові Верховної Ради України та Апарату Верховної Ради України у послідовному здійсненні реформ та планомірному впровадженні інноваційних рішень у роботу Верховної Ради України згідно з 52 рекомендаціями Європейського парламенту (оцінка потреб станом на липень 2015 року), а саме, сприяти забезпеченню безперервного процесу наближення законодавства України із законодавством ЄС згідно з положеннями Угоди про асоціацію.

- Забезпечувати поступовий розвиток висококваліфікованого кадрового забезпечення Апарату Верховної Ради

- Забезпечити сприяння переходу на цифрові технології та автоматизації законотворчих процесів (перехід до системи «Електронного парламенту України»).

КЦ 3) У сфері малих та середніх підприємств (МСП), розвитку приватного сектору:

- Сприяти участі України у програмі ЄС COSME.

КЦ 4) У сфері торгівлі - стандартизації:

- Поступово досягти відповідності технічним регламентам та стандартам ЄС, а також у сфері метрології, акредитації, оцінки відповідності та системі ринкового нагляду.

КЦ 5) У сфері безпеки харчових продуктів/ветеринарії, охороні здоров’я та добробуту тварин:

- Розширити функціональні можливості системи послуг у сфері безпеки харчових продуктів, охорони здоров’я та добробуту тварин та відповідної інфраструктури в Україні та забезпечити поступове досягнення відповідності належним стандартам ЄС та іншим міжнародним стандартам, а саме у формі надання підтримки у розробленні відповідного законодавства у сфері санітарних та фіто-санітарних норм, моніторингу та координації забезпечення відповідності розробленого законодавства до законодавства ЄС, а також координації перевірки всього законодавства у сфері санітарних та фіто-санітарних норм на відповідність законодавства ЄС.

КЦ 6) У сфері охорони здоров’я:

- Створити сучасну та стійку систему охорони здоров’я в Україні, у тому числі національної системи крові.

КЦ 7) У сфері повітряного транспорту:

- Зміцнити спроможність Державної авіаційної служби України (ДАСУ) до здійснення державного контролю, зокрема, у сфері авіаційної діяльності та видачі свідоцтв льотному екіпажу (OPS та FCL)

- Забезпечити ефективну імплементацію відповідного законодавства ЄС (стандарти ЄС, регулятивні та процедурні вимоги) в Україні

- Зміцнити співпрацю між експлуатантами у сфері OPS та FCL.

- Надавати юридичну підтримку ДАСУ у створенні необхідного правового забезпечення для ефективної імплементації законодавства ЄС у сфері авіації.

КЦ 8) У сфері внутрішнього водного транспорту:

- Надавати підтримку в імплементації законодавства ЄС та кращих практик ЄС у сфері внутрішнього водного транспорту.

- Зміцнити адміністративну спроможність Міністерства інфраструктури та відповідних органів у сфері внутрішнього водного транспорту.

- Розробити план розвитку внутрішнього водного транспорту для річки Дніпро, у тому числі взяти до уваги всі важливі аспекти, наприклад, умови перевезень, структура витрат та оплати послуг, умови безпеки, стан підприємств та конкуренції, працевлаштування, економічні показники, навчання, інфраструктура флоту та відновлення/підтримання навігації, зони взаємодії (порти та пункти перевантаження), інформаційно-комунікаційні системи, річкові інформаційні служби, оцінка економічно-соціальних наслідків впливу на навколишнє середовище тощо.

КЦ 9) У сфері енергетичної безпеки:

- Розробити нову редакцію Кодексу України про надра з метою модернізації та систематизації законодавства та регулювання діяльності у сфері користування надрами.

- Здійснити уніфікацію процедури отримання спеціальних дозволів на користування надрами, забезпечити її прозорість та закріпити її на рівні закону.

- Зменшити надмірне регулювання та обмежити адміністративні органи у прийнятті рішень на власний розсуд.

- Забезпечити широку доступність, прогнозованість та прозорість процедури надання дозволів та подальше покращення інвестиційного клімату.

КЦ 10) У сфері інтегрованого управління кордоном:

- Виконати аналіз бізнес-процесів зацікавлених сторін, діяльність яких пов’язана з рухом товарів та осіб на кордоні України, в тому числі митних органів та органів міграції, інтегрувати відповідні наявні дані та результати аналізу, отримані у рамках попередніх та паралельних проектів, а також надати рекомендації щодо внесення необхідних змін у бізнес-процеси з метою порівняння з еталонними бізнес-процесами та найкращими практиками. Особливу увагу слід приділити бізнес-процесам, пов’язаним з управлінням морськими кордонами.

- Створити повний каталог ресурсів, доступних всім зацікавленим сторонам, значимих для реалізації стратегії інтегрованого управління кордоном (IBM) (з особливим акцентом на IT-технологіях) та оцінити, чи мають вони достатній рівень якості та чи наявні у достатньому для користування обсязі для реалізації IBM-стратегії в Україні, та виявити потреби для реалізації IBM-стратегії та плану її реалізації.

- На основі результатів попереднього аналізу, зазначеного вище, а також діючих стратегій, документів з планування та аналітичних матеріалів/звітів надавати допомогу органам, які займаються питаннями інтегрованого управління кордоном, у створенні комплексної IBM-стратегії та плану її реалізації, у тому числі у проведенні всеосяжної оцінки витрат та аналізу потреб у зміцненні спроможності, результатом чого має стати чітка дорожня карта реалізації IBM-стратегії в Україні в повному обсязі до 2020 року.

КЦ 11) У сфері гендерної рівності:

- Прагнути до гендерної рівності та забезпечити рівні можливості для жінок та чоловіків у сфері зайнятості, освіти та навчання, економіці та суспільстві, а також у процесі прийняття рішень, як це передбачено статтею 419 Угоди про асоціацію (АА).

- Забезпечити спроможність національного механізму реалізації гендерної рівності (законодавство та інституції) до ефективного виконання відповідних функцій; продовжувати надання підтримки Україні в її боротьбі з насильством на гендерній основі та домашнім насильством, особливо у реаліях існуючого конфлікту.

КЦ 12) У сфері реформування системи державного управління - допомозі в реалізації реформ:

- Надавати підтримку Уряду України у реалізації реформ, зокрема реформам, пов’язаним з системою державного управління, Національній раді реформ та Раді бізнес-омбудсмена.

КЦ 13) У сфері реформування системи державного управління - формуванні професійного корпусу державних службовців (мовна підготовка):

- Підтримувати стратегію поступового розвитку системи висококваліфікованого кадрового забезпечення в органах державної влади України, а саме шляхом формування нового покоління українських державних службовців, які отримали відповідні сертифікати та використовують в професійному житті більшу кількість іноземних мов (зокрема мови держав - членів ЄС).

- Забезпечити використання сучасною державною службою широким потенціалом досліджень, знаннями та досвідом країн ЄС, викладеними іноземною мовою, та можливістю вільного спілкування з європейськими партнерами, що дозволить підвищити ефективність процесу формування державної політики на основі фактичних даних та прискорити процес політичної, економічної, соціальної та культурної інтеграції України у ЄС.

КЦ 14) У сфері земельної реформи:

- Удосконалити систему кадастрового обліку земель та механізм захисту прав на землю у рамках поступового наближення до відповідних стандартів ЄС та інших міжнародних стандартів і тим самим забезпечити розвиток прозорого ринку землі.

Результати:

Р 1) У сфері культури та креативної індустрії:

- Підвищення ступеня взаєморозуміння та забезпечення обміну культурними трендами, що зароджуються у країнах ЄС та в Україні; встановлення культурного діалогу «ЄС - Україна».

- Підвищення спроможності діячів та структур, що працюють у сфері культури та творчої індустрії, до розроблення та реалізації культурних проектів та до залучення фінансування з новостворених державних фондів, міжнародних програм, механізмів колективного фінансування та схем інвестування.

- Успішне приєднання українських установ до програми «Креативна Європа» та участь у відповідних транснаціональних мережах і платформах.

- Підвищення рівня толерантного ставлення в Україні, збереження культурного різноманіття та його подальший розвиток, створення внутрішнього культурного діалогу, який сприяє єдності різних складових суспільства та внутрішній згуртованості в Україні.

- Досягнення взаєморозуміння та взаємної обізнаності між ЄС та Україною.

Р 2) У сфері забезпечення належного управління - ефективного функціонування Верховної Ради України ВРУ:

- Успішне просування Верховної Ради України на шляху до прогресивної, модернізованої та прозорої інституції, яка сприймається як ефективний орган законодавчої влади, що заслуговує на довіру.

- Здійснення реформ згідно з 52 рекомендаціями Європейського Парламенту, результатом яких є модернізація Верховної Ради України та відповідність його діяльності найкращим європейським та міжнародним практикам і стандартам.

- Створення нового кадрового складу парламентарів, професійного та позапартійного персоналу та парламентських експертів.

- Створення ефективно працюючого «Електронного парламенту України».

Р 3) У сфері малих та середніх підприємств (МСП), розвитку приватного сектору:

- Позитивні результати участі українських малих і середніх підприємств у програмі COSME та зміцнення їхньої конкурентоспроможності.

Р 4) У сфері торгівлі - стандартизації:

- Інтеграція відповідного законодавства ЄС до законодавства України, у тому числі комплексного? (такого, що поширюється на всі галузі) законодавства, яке передбачає ефективну та прозору систему адміністрування, необхідну для відповідної імплементації.

- Зміцнення адміністративної спроможності Національного органу стандартизації та його здатності до здійснення діяльності на тому самому рівні, що й аналогічні органи ЄС.

- Посилення міжнародної співпраці та достатній рівень представництва України у відповідних міжнародних технічних комітетах.

Р 5) У сфері безпеки харчових продуктів/ветеринарії, охороні здоров’я та добробуту тварин:

- Здійснення Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держспоживслужба) ключових державних функцій на основі узгодженої політики, стратегії та оновленої нормативно-правової бази у співпраці з установами та організаціями державного і приватного сектору:

° Розроблення, подальша підготовка, обговорення та прийняття актів первинного та вторинного законодавства на основі результатів реалізації попереднього етапу, та розроблення процедур їхньої імплементації, з метою їх наближення до відповідного законодавства ЄС;

° Подальше зміцнення інституційної та кадрової спроможності Держспоживслужби на центральному рівні та, до певної міри, на регіональному рівні;

° Зміцнення спроможності до забезпечення інформаційної та просвітницької роботи у сфері безпеки харчових продуктів, здоров’я та добробуту тварин.

- Вдосконалення системи стандартів у всіх галузях діяльності служб забезпечення безпеки харчових продуктів, здоров’я та добробуту тварин шляхом підвищення ефективності процесів координування та контролю якості:

° Зміцнення спроможності державних діагностичних лабораторій ветеринарної медицини та створених діагностичних мереж до виявлення та надання інформації про випадки інфекційних захворювань згідно з міжнародними стандартами;

° Подальше посилення контролю, нагляду та зміцнення спроможності до реагування на надзвичайні ситуації на національному рівні у сфері безпеки харчових продуктів, здоров’я та добробуту тварин згідно з європейськими стандартами та практиками;

° Забезпечення реструктуризації системи надання ветеринарних послуг.

Р 6) У сфері охорони здоров’я:

- Забезпечення функціонування нового Національного центру громадського здоров’я в якості автономної організації під наглядом Міністерства охорони здоров’я, основні завдання та напрями діяльності якого на початковому етапі лежать у чотирьох основних площинах: здійснення нагляду, забезпечення регулярного зворотного зв’язку із зацікавленими сторонами та надання їм інформаційних бюлетенів щодо епідеміологічної ситуації, а також проведення навчання та забезпечення готовності;

- Розроблення та початок реалізації Національного плану дій у сфері громадського здоров’я протягом перших двох років після здійснення процесу реформування (який охоплює питання запобігання виникненню інфекційних та неінфекційних захворювань тощо). Прийняття основної законодавчої бази у сфері громадського здоров’я;

- Створення та зміцнення Центру трансфузійної медицини (Національного трансфузійного центру) і Незалежного компетентного органу з інспектування з відповідними наглядовими функціями, а також модернізація установ Служби крові.

- Розроблення Дорожньої карти/Плану дій з реалізації Стратегії розвитку національної системи крові, прийняття відповідної законодавчої бази.

Р 7) У сфері повітряного транспорту:

Перенесення основних актів законодавства ЄС, передбачених Угодою про спільний авіаційний простір (САП), в українське законодавство;

- Розроблення та прийняття виконавчих постанов щодо зазначеного вище законодавства;

- Розроблення та забезпечення готовності до затвердження Державною авіаційною службою України (ДАСУ) внутрішніх процедур, посібників, чек-листів та настановних матеріалів у зв’язку з відповідними Авіаційними правилами України (АПУ);

- Зміцнення інституційної спроможності регулятивних органів (ДАСУ);

- Підвищення рівня знань експлуатантів.

Р 8) У сфері внутрішнього водного транспорту:

- Забезпечення наявності ефективного та безпечного внутрішнього водного транспорту;

- Зміцнення спроможності Міністерства інфраструктури.

Р 9) У сфері енергетичної безпеки:

- Складення звіту про юридичний аналіз чинної законодавчої бази;

- Проведення аналізу європейських практик функціонування систем користування надрами, що діють у розвинених країнах;

- Складення звіту про аналіз недоліків із зазначенням переліку зайвих дозволів, фактів надмірного регулювання та дублюючих документів у сфері користування надрами;

- Розроблення концепції/структури нової та ефективної дерегульованої системи користування надрами та схвалення її відповідним бенефіціаром;

- Розроблення нового Кодексу України про надра;

- Складення проекту відповідних поправок до чинного законодавства, які дозволять надати відповідний статус новому Кодексу про надра.

Р 10) У сфері інтегрованого управління кордоном:

- Повне розуміння бізнес-процесів, пов’язаних з інтегрованим управлінням кордоном (IBM), що діють в Україні, та можливих недоліків, яке дозволяє сформулювати відповідні рекомендації щодо усунення виявлених недоліків;

- Складення повного каталогу наявних ресурсів, пов’язаних з IBM, комплексна оцінка можливостей їх використання в ході реалізації концепції повноцінного інтегрованого управління кордонами в Україні та виявлення недоліків;

- Схвалення всіма зацікавленими сторонами комплексної стратегії IBM та плану її реалізації, а також їх прийняття урядом України.

Р 11) У сфері гендерної рівності:

- Забезпечення відповідності українського законодавства про недопущення дискримінації із законодавством ЄС;

- Забезпечення модернізації українського законодавства про недопущення насильства на гендерній основі та домашнього насильства (яке досі залишається спадщиною радянських часів) та його відповідності найкращим міжнародним практикам;

- Введення Україною в дію національної програми забезпечення гендерної рівності, яка є підтриманою міжнародними установами стратегією на наступні роки;

- Об’єднання інституцій України, відповідальних за забезпечення гендерної рівності у спрощену ефективну систему, яка відповідає принципам сучасного державного управління і спроможна до реалізації зазначених вище законодавчих актів та стратегії;

- Підвищення рівня поінформованості про насильство на гендерній основі та домашнє насильство, у тому числі у зв’язку із збройним конфліктом;

- Суттєве підвищення рівня надходження інформації про факти насильства на гендерній основі та домашнього насильства, у тому числі від постраждалих у зоні зазначеного конфлікту та постраждалих чоловічої статі;

- Підвищення ефективності та продуктивності системи реагування на випадки насильства на гендерній основі та домашнього насильства, у тому числі стосовно постраждалих в зоні зазначеного конфлікту, та постраждалих чоловічої статі.

Р 12) У сфері реформування системи державного управління - допомозі в реалізації реформ:

- Створення установ згідно з новою архітектурою підтримки реформ, передбачених в Україні, спроможних до виконання своїх завдань і повноважень;

- Зменшення обсягу прогалин у навичках та досвіді чинного персоналу та недоліків в інституційній спроможності в цілому;

- Надання Раді бізнес-омбудсмена в Україні своєчасної допомоги у врегулюванні скарг, пов’язаних з проявами корупції та неправомірних дій стосовно бізнесу.

Р 13) У сфері реформування системи державного управління - формуванні професійного корпусу державних службовців (мовна підготовка):

- Досягнення прогресу державними установами у напрямі створення прогресивних та модернізованих структур державного управління, які сприймаються як ефективні органи виконавчої влади, що заслуговують на довіру;

- Забезпечення мовної підготовки з відповідними сертифікатами як мінімум 1000 державних службовців різного рівня та у різних сферах державного управління;

- Збільшення частоти використання програмних документів/результатів досліджень/експертних знань ЄС та держав - членів ЄС, викладених мовою оригіналу, у державних установах України;

- Підвищення ефективності роботи під час двосторонніх нарад відповідних органів у рамках Угоди про асоціацію завдяки проведенню переговорів однією мовою.

Р 14) У сфері земельної реформи:

- Створення системи оперативного моніторингу управління земельними ресурсами, яка дозволяє збирати, надавати та використовувати відповідну інформацію на регулярній основі;

- Впровадження пілотної системи інвентаризації та реєстрації земель державної та комунальної форми власності в обраних районах;

- Розбудова інституційної та технічної спроможності на національному та місцевому рівні з метою забезпечення прозорого та інклюзивного управління земельними ресурсами, що перебувають у державній та комунальній власності, та підготовки до аукціонів з продажу землі.

1.2 Основні види діяльності

1.3 Механізм реалізації

Метою цього заходу є створення необхідних умов для ефективної імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, шляхом надання цілеспрямованої консультативної допомоги у сфері політики та підтримки у здійсненні процесу наближення законодавства в обраних пріоритетних напрямах, а також забезпечення заходів щодо зміцнення спроможності і надання допомоги у розвитку інфраструктури відповідним органам державної влади.

2 РЕАЛІЗАЦІЯ

2.1 Методи реалізації

2.1.1 Гранти: конкурс пропозицій для реалізації проекту Twinning для Національного органу стандартизації (пряме управління)

(a) Цілі надання гранту, сфери діяльності, річні пріоритети та очікувані результати

Конкурс пропозицій для реалізації проекту Twinning буде проводитись для реалізації частини цього заходу, передбаченої у рамках КЦ 4) У сфері торгівлі - стандартизації:

- Поступово досягти відповідності технічним регламентам та стандартам ЄС, а також у сфері метрології, акредитації, оцінки відповідності та системі ринкового нагляду.

Очікувані результати:

- Інтеграція відповідного законодавства ЄС до законодавства України, у тому числі комплексного (такого, що поширюється на всі галузі) законодавства, яке передбачає ефективну та прозору систему адміністрування, необхідну для відповідної імплементації.

- Зміцнення адміністративної спроможності Національного органу стандартизації та його здатності до здійснення діяльності на тому самому рівні, що й аналогічні органи ЄС.

- Посилення міжнародної співпраці та достатній рівень представництва України у відповідних міжнародних технічних комітетах.

(b) Критерії прийнятності

Відповідно до Статті 4(10)(b) Регламенту (ЄС) № 236/2014, участь у конкурсах пропозицій для реалізації проектів Twinning обмежується державними та адміністративними органами країн - членів ЄС, а саме центральними або регіональними органами державної влади країни - члена ЄС, а також їхніми органами і адміністративними структурами та органами, діяльність яких регулюється нормами приватного права, що наділені місією державної служби і перебувають під їхнім контролем, за умови, що вони діють від імені та під юрисдикцією зазначеної країни - члена ЄС.

(c) Основні критерії відбору та надання гранту

Основним критерієм відбору є операційна спроможність заявника.

Основними критеріями надання гранту є технічна компетентність заявника та актуальність, методологія та сталість результатів запропонованого заходу.

(d) Максимальна частка співфінансування

Частка співфінансування для грантових контрактів у рамках проектів Twinning становить 100 %-1.

__________
-1 У відповідності до Посібника з проектів Twinning

(e) Орієнтовний строк початку конкурсу

3-й квартал 2018 року

f) Застосування фіксованої надбавки/ставок/цін за одиницю

Контракти у рамках проектів Twinning передбачають застосування системи фінансування за фіксованими цінами за одиницю і ставками, визначеними в Посібнику з проектів Twinning, для відшкодування витрат, пов’язаних з наданням експертних знань у сфері державного управління обраної країни - члена ЄС. Застосування цієї системи фінансування і фіксованих цін за одиницю і ставок, що перевищують суму у розмірі 60 000 євро на одного бенефіціара за контрактами проектів Twinning, дозволяється на основі рішення Комісії С(2017) 1122.

2.1.2 Грант: пряме надання для участі України у програмі ЄС «COSME» (пряме управління)

(a) Цілі надання грантів, сфери діяльності, річні пріоритети та очікувані результати

Мета цього гранту полягає у забезпеченні спів-фінансування участі України у програмі ЄС «COSME» протягом періоду 2017-2020 рр. Реалізація зазначеної цілі забезпечуватиметься шляхом відшкодування частини річного внеску, сплата якого вимагається від України за участь у цій програмі. Платіж здійснюватиметься на річній основі після отримання підтвердження оплати загальної суми внеску за участь у відповідному році. Ця схема не передбачає попереднього (авансового) фінансування.

(b) Обґрунтування прямого надання гранту

За рішенням відповідальної уповноваженої посадової особи Комісії цей грант може бути і присуджений без оголошення конкурсу Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Присудження гранту без оголошення конкурсу є обґрунтованим, оскільки згідно з Статтею 190(l)(f) Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 1268/2012, цей захід має особливий характер, що вимагає особливого типу бенефіціара, який мав би відповідні технічні компетенції, спеціалізацію або адміністративні повноваження. Україна визначила Міністерство економічного розвитку і торгівлі України органом, який відповідає за участь в цій програмі, у зв’язку з цим воно несе відповідальність за врегулювання всіх питань, що стосуються зазначеної програми ЄС.

(c) Основні критерії відбору та надання гранту

Основними критеріями відбору є фінансова та операційна спроможність відповідної установи. Основними критеріями надання гранту є відповідність запропонованого заходу цілям, результатам та видам діяльності, описаним у розділах 4.1 та 4.2 вище.

Відповідність зазначеним критеріям перевірятиметься шляхом встановлення того факту, що саме ця установа є відповідальною за здійснення оплати за участь у програмі, та що платіж за відповідний рік, належний до сплати в повному обсязі, був здійснений.

(d) Максимальна частка співфінансування:

Максимально можлива частка співфінансування у рамках цього гранту становить 50 %.

(e) Орієнтовний триместр для укладення грантової угоди:

4й квартал 2017 року

(f) Виняток, що стосується застосування принципу відсутності зворотної сили до оплати витрат

Угода між ЄС та Україною про участь України у програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств та підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)» була підписана у травні 2016 року. Згідно з умовами цієї угоди Україна долучається до програми, починаючи з 1 січня 2017 року, а її фінансовий внесок є належним до оплати у зазначену дату. У зв’язку з цим дозволяється ретроактивне співфінансування цієї участі, і Комісія дозволяє визнати прийнятними витрати, пов’язані з фінансовим внеском України за участь у програмі COSME, зроблені станом на 1 січня 2017 року.

2.1.3 Грант: пряме надання для реалізації заходу «Зміцнення спроможності в цілях забезпечення прозорого механізму управління земельними відносинами в Україні» (пряме управління)

(a) Цілі надання гранту, сфери діяльності, річні пріоритети та очікувані результати

Мета цього заходу полягає у вдосконаленні системи кадастрового обліку земель та механізму захисту прав на землю у рамках поступового наближення до відповідних стандартів ЄС та інших міжнародних стандартів і тим самим забезпечити розвиток прозорого ринку землі.

Очікувані результати цього заходу:

Результат 1: Створення системи оперативного моніторингу управління земельними ресурсами, яка дозволяє збирати, надавати та використовувати відповідну інформацію на регулярній основі;

Результат 2: Впровадження пілотної системи інвентаризації та реєстрації земель державної та комунальної форми власності в обраних районах;

Результат 3: Розбудова інституційної та технічної спроможності на національному та місцевому рівні з метою забезпечення прозорого та інклюзивного управління земельними ресурсами, що перебувають у державній та комунальній власності, та підготовки до аукціонів з продажу землі.

(b) Обґрунтування прямого надання гранту

За рішенням відповідальної уповноваженої посадової особи Комісії цей грант може бути присуджений без оголошення конкурсу Групі Світового банку.

За рішенням відповідальної уповноваженої посадової особи Комісії надання гранту без оголошення конкурсу є обґрунтованим, оскільки згідно з Статтею 190(l)(f) Делегованого Регламенту Комісії (ЄС) № 1268/2012, даний захід має особливий характер, що вимагає особливого типу бенефіціара, який мав би відповідні технічні компетенції, спеціалізацію або адміністративні повноваження. Група Світового банку має технічні компетенції та спеціалізацію, що дозволяють їй надавати підтримку Уряду України у розробленні та здійсненні земельної реформи, в цілому визнаної міжнародною спільнотою. Починаючи з 2003 року Група Світового банку впровадила низку проектів у сфері земельної реформи в Україні, що дозволило їй накопичити суттєвій досвід та знання у цьому секторі і, понад усе, підтримувати ефективний політичний діалог з усіма зацікавленими сторонами (Кабінетом Міністрів, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та кількома іншими урядовими структурами) у зв’язку з проведенням реформи ринку землі, яка вважається критично важливим елементом для подальшої реалізації земельної реформи. Крім цього, земельна реформа чітко визначена, як одна з цілей Концепції партнерства Групи Світового банку з країною (Україна), і передбачає її постійну участь у наданні підтримки реалізації порядку денного земельної реформи, що надає Світовому банку статус постійного партнера у майбутніх заходах з вдосконалення механізму управління земельними відносинами.

(c) Основні критерії відбору та надання гранту

Основними критеріями відбору є фінансова та операційна спроможність заявника.

Головними критеріями надання гранту є відповідність запропонованого заходу цілям конкурсу, концепція, ефективність, можливість практичної реалізації, сталість результатів та економічна ефективність заходу.

(d) Максимальна частка співфінансування

Максимально можлива частка співфінансування у рамках цього гранту становить 100 %.

(e) Орієнтовний триместр для укладення грантової угоди

Четвертий триместр 2017 року.

2.1.4 Закупівлі (пряме управління)

2.1.5 Непряме управління за участі Британської Ради

Частина цього заходу може бути реалізована шляхом непрямого управління за участі Британської Ради згідно з пунктом (c) частини 1 Статті 58 Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012. У цій частині реалізації заходу передбачається надання підтримки у сфері культури та креативної індустрії (КЦ1). Цей підхід до реалізації заходу є обґрунтованим з таких причин:

Британська Рада здійснює свою діяльність в Україні з 1992 року і є однією з найбільших та широко відомих у країні європейських організацій у сфері культурних відносин. Британська Рада здійснює в Україні активну діяльність в культурній сфері, підтримуючи розбудову спроможності, обмін досвідом та інформування щодо культурних здобутків за рахунок реалізації широкого грантових програм та програм мобільності. Британська Рада також є співзасновником «українського кластеру» національних культурних інституцій ЄС в рамках діяльності Європейської Комісії в Україні (EUNIC) в Києві та його чинним віце-президентом, і очолює консорціум, який забезпечує реалізацію відповідної програми «EU-EAP Culture Programme II».

Вищезазначена уповноважена організація здійснюватиме такі завдання у рамках виконання бюджету: процедури закупівлі та присудження грантів, а також управління відповідними контрактами та здійснення платежів.

У разі недосягнення домовленості з вищезазначеною уповноваженою організацією ця частина заходу здійснюватиметься в режимі прямого управління, як описано у розділі 2.1.8.

2.1.6 Непряме управління за участі Програми розвитку ООН (ПРООН)

Частина цього заходу може бути реалізована шляхом непрямого управління у рамках Програми розвитку ООН (ПРООН) згідно з пунктом (с) частини 1 Статті 58 Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012. У цій частині реалізації заходу передбачається надання технічної допомоги українському Парламенту (Верховній Раді України, ВРУ) згідно з КЦ2. Цей підхід до реалізації заходу є обґрунтованим, оскільки UNDP має спеціалізовані технічні компетенції і багаторічний досвід у сфері надання підтримки з метою зміцнення спроможності парламентських органів у світі (понад 100 парламентів). На сьогоднішній день ПРООН співпрацює з парламентами більш як 60 країн світу, приділяючи основну увагу аспектам, також важливим і для України, а саме, розбудові інституційної спроможності, наданню підтримки у веденні діалогу між різними депутатськими фракціями та підтримці у забезпеченні комунікацій та прозорості діяльності ВРУ. При цьому гарантується дотримання прийнятності результатів ВРУ та забезпечення їх стійкості виходячи з успішного досвіду роботи ПРООН з ВРУ під час реалізації попереднього заходу - проекту «Рада за Європу (Етап I)», що впроваджується ПРООН протягом періоду 2016-2018 рр. ПРООН надала суттєву технічну підтримку Місії оцінки потреб силами Старшого експерта з питань реформи законодавчого органу та його Групи з питань демократичного державного управління у 2015-2016 рр. і відтоді була основними партнером у процесі здійснення моніторингу та впровадження рекомендацій Місії оцінки потреб, створюючи мережу осіб та органів, зацікавлених у проведенні комплексної реформи парламенту.

Вищезазначена уповноважена організація здійснюватиме такі завдання у рамках виконання бюджету: процедури закупівлі та присудження грантів, а також управління відповідними контрактами та здійснення платежів.

У разі недосягнення домовленості з вищезазначеною уповноваженою організацією ця частина заходу здійснюватиметься в режимі прямого управління, як описано у розділі 2.1.8.

2.1.7 Непряме управління за участі Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР)

Частина цього заходу може бути реалізована шляхом непрямого управління за участі ЄБРР згідно з пунктом (c) частини 1 Статті 58 Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012. У цій частині реалізації заходу передбачається досягнення КЦ12. Це здійснюватиметься шляхом внеску до Мультидонорського рахунку для стабілізації та сталого розвитку України (MDA), створеного ЄБРР. Цей підхід до впровадження є обґрунтованим, оскільки ЄБРР здійснює управління фондом, створеним у 2014 році з метою надання підтримки у проведенні терміново необхідних для стабілізації економіки реформ. Цей внесок ЄС забезпечить підтримку заходів, спрямованих на реформування системи державного управління, діяльністю Національної Ради реформ та Ради бізнес-омбудсмена.

Вищезазначена уповноважена організація здійснюватиме такі завдання у рамках виконання бюджету: процедури закупівлі та присудження грантів, а також управління відповідними контрактами та здійсненням платежів.

Внаслідок конкретного характеру внеску ЄС до Мультидонорського рахунку стабілізації та сталого розвитку України (MDA), створеного ЄБРР, та беручи до уваги те, що з політичної точки зору для ЄС важливо брати участь у здійсненні заходів, що фінансуються через фонд MDA, починаючи з дати створення MDA, на такому самому рівні, що й інші донори, прийнятність відповідних витрат може бути схвалена станом на 9 липня 2014 року.

2.1.8 Заміна режиму непрямого управління режимом прямого управління у зв’язку з винятковими обставинами

У тому разі, якщо у зв’язку з винятковими обставинами домовленість з Британською Радою не буде досягнута, ця частина заходу може бути впроваджена у режимі прямого управління згідно з контрактом про надання послуг:

У тому разі, якщо у зв’язку з винятковими обставинами домовленість з ПРООН не буде досягнута, ця частина заходу може бути впроваджена у режимі прямого управління згідно з контрактом про надання послуг:

2.2 Застосування критеріїв прийнятності за географічною ознакою під час проведення закупівель та надання грантів

Застосовуються критерії прийнятності за географічною ознакою стосовно місця реєстрації заявників для участі у процедурах закупівель та надання грантів, а також стосовно країни походження товарів, закупівля яких здійснюється відповідно до положень, встановлених базовим актом та викладених у відповідних договірних документах.

Відповідальна уповноважена посадова особа Комісії має право розширити критерії прийнятності за географічною ознакою згідно з пунктом (b) частини 2 Статті 9 Регламенту (ЄС) № 236/2014 у разі нагальної потреби або відсутності продуктів та послуг на ринках відповідних країн або в інших випадках, обґрунтованих у належному порядку, у тих випадках, коли дотримання правил щодо прийнятності за географічною ознакою може унеможливити або суттєво ускладнити реалізацію цього заходу.

2.3 Орієнтовний бюджет

2.4 Організаційна схема впровадження та розподіл обов’язків

Від Української сторони за питання координації цього заходу відповідатиме Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, що виконує функції Національного координаційного бюро стосовно допомоги ЄС.

Для кожного окремого заходу будуть розроблені детальні технічні завдання/описи заходу, включаючи структуру управління, склад групи експертів, склад Керівного комітету, що несе відповідальність за контроль над реалізацією проекту, тощо.

2.5 Моніторинг реалізації та звітність

Щоденний технічний і фінансовий моніторинг впровадження заходу має бути постійним процесом і частиною обов’язків виконавців проектів. З цією метою виконавець має створити постійно діючу внутрішню систему технічного і фінансового моніторингу для кожного проекту, а також складати регулярні звіти про хід виконання робіт (як мінімум, щорічні) та кінцеві звіти. Кожний звіт повинен містити детальну доповідь про реалізацію даного заходу, труднощі, з якими довелося стикнутися, внесені зміни, а також про сутінь досягнення результатів (продукти та безпосередні відстрочені результати), який оцінюється на основі відповідних показників з використанням у довідкових цілях логіко-структурної матриці (для способу реалізації проекту) або переліку показників, що характеризують результати (у разі бюджетної підтримки). Звіт має бути викладений таким чином, щоб за його допомогою можна було здійснювати моніторинг передбачених та залучених засобів, а також дані щодо бюджету, передбаченого для цього заходу. Кінцевий звіт, описовий та фінансовий має охоплювати весь період реалізації заходу.

Комісія має право здійснювати додаткові візити з метою моніторингу реалізації проекту як силами свого власного персоналу, так і з залученням незалежних консультантів, найнятих безпосередньо Комісією для проведення заходів з незалежного моніторингу (або найнятих агентом, з яким Комісія уклала контракт на проведення таких заходів).

2.6 Оцінка

З огляду на характер заходу, заключне оцінювання реалізації цього заходу або його компонент здійснюватимуть незалежні консультанти.

Заключне оцінювання здійснюватиметься в цілях підзвітності та здобуття нових знань про захід на різних рівнях (у тому числі в цілях перегляду політики) з урахуванням, зокрема, того, що ця програма складається з низки заходів, об’єднаних однією метою, яка полягає у наданні підтримки в імплементації Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною.

Європейська Комісія повинна інформувати виконавця проекту заздалегідь принаймні за один місяць про строки, передбачені для проведення місій з оцінювання. Виконавець проекту повинен дієво та ефективно співпрацювати з експертами з питань оцінювання та, поміж іншим, надавати їм всю необхідну інформацію та документацію, а також доступ до відповідних приміщень та місць здійснення проектної діяльності.

Звіти про результати оцінювання мають бути надані країні-партнеру та іншим ключовим зацікавленим сторонам. Виконавець проекту та Комісія аналізують висновки та рекомендації, складені за результатами оцінювання, та у необхідних випадках, за погодженням з країною-партнером, спільно приймають рішення щодо подальших дій та будь-яких необхідних поправок, у тому числі, якщо це зазначено, про переорієнтацію проекту.

Передбачається укладення одного контракту на послуги оцінювання згідно з рамковим контрактом у 2023 році.

2.7 Аудит

Без обмеження розміру відповідальності за зобов’язаннями, які застосовуються до контрактів, укладених з метою реалізації цього заходу, Комісія має право на підставі результатів оцінки ризиків укладати контракти для проведення незалежного аудиту або перевірки витрат стосовно одного або кількох контрактів або договорів.

Орієнтовно передбачається укладення 1 контракту на надання послуг аудиту згідно з рамковим договором у 2023 році.

2.8 Інформаційна підтримка та забезпечення публічності

Забезпечення інформаційної підтримки і публічності ЄС є обов’язковим для всіх зовнішніх заходів, що фінансуються ЄС.

Цей захід повинен включати заходи інформаційної підтримки і забезпечення публічності, передбачені на підставі конкретного Плану інформаційної підтримки та забезпечення публічності, який слід скласти на початку реалізації заходу та для виконання якого мають бути передбачені відповідні асигнування у бюджеті у розділі 2.3 вище.

Що стосується встановлених законом зобов’язань у сфері інформаційної підтримки та забезпечення публічності, зазначені заходи мають здійснюватись Комісією, країною-партнером, підрядниками, бенефіціарами грантів та/або уповноваженими організаціями. Належні договірні зобов’язання мають бути включені, відповідно, до угоди про фінансування, контракти про закупівлі та надання грантів та угоди про делегування повноважень.

У розробленні Плану інформаційної підтримки та забезпечення публічності та визначенні належних договірних зобов’язань слід дотримуватись вимог Посібника із забезпечення інформаційної взаємодії та публічності щодо зовнішніх дій ЄС.