Протокол 1990 року до Конвенції (переглянутої) 1948 року про нічну працю жінок

                        Протокол 1990 року 
              до Конвенції (переглянутої) 1948 року 
                      про нічну працю жінок 
 

     Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

     що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро 
праці та зібралася 6 червня 1990 на свою сімдесят сьому сесію,

     ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо  нічної  праці,  що  є 
четвертим пунктом порядку денного сесії, і

     вирішивши надати цим пропозиціям форми Протоколу до Конвенції 
(переглянутої)  1948  року про нічну працю жінок ( 993_148 ) (далі 
Конвенція),

     ухвалює цього двадцять шостого дня червня  місяця  1990  року 
цей  Протокол,  який  може  називатися  Протоколом  1990  року  до 
Конвенції (переглянутої) 1948 року про нічну працю жінок. 

                             Стаття 1 

     1. 1) Національне законодавство,  ухвалене після консультацій 
з представницькими організаціями роботодавців і працівників,  може 
встановлювати різну тривалість нічної праці,  визначену статтею  2 
Конвенції ( 993_148 ),  і умови  звільнення  від  заборони  нічної 
праці,  визначені  у  статті 3 цієї Конвенції,  що запроваджується 
внаслідок рішення, яке приймає компетентний орган щодо:

     a) специфічних галузей діяльності чи професії  за  умови,  що 
представники   зацікавлених   роботодавців  і  працівників  уклали 
договір;

     b) однієї або кількох специфічних установ, яких це рішення не 
торкається згідно з вищезазначеним пунктом 1) a) за умови, що: 
        i) було укладено договір між роботодавцем і представниками 
працівників зацікавленої установи чи підприємства; 
        ii) відбулися   консультації  представницьких  організацій 
роботодавців і працівників зацікавленої галузі або професії;

     c) окремих   підприємств,  на  які  не  поширюється  рішення, 
прийняте відповідно до вищезазначеного пункту 1) a) і коли не було 
досягнуто домовленості згідно з пунктами b) i) за умови, що: 
        i) відбулися консультації з представниками роботодавців  і 
працівників  установ  чи  підприємств,  а  також  з представниками 
організацій роботодавців і працівників зацікавлених галузей або  з 
більшістю організацій роботодавців і працівників; 
        ii) компетентний орган  влади  засвідчує,  що  в  установі 
існують  відповідні  умови  захисту  щодо  професійної  безпеки  і 
здоров'я,  соціального обслуговування  і  рівних  можливостей  для 
працюючих жінок; 
        iii) рішення компетентного органу застосовується  протягом 
певного  періоду і може бути відновлене відповідно до вищезгаданих 
підпунктів i) та ii);

     2) В  рамках  цього  пункту термін "представники працівників" 
означає осіб,  які визнаються такими  національним  законодавством 
відповідно  до  Конвенції  1971 року про представників працівників 
( 993_186 ).

     2. Законодавство, згадане у пункті 1), визначає обставини, за 
яких  такі  зміни  можуть бути дозволені,  та умови,  за яких вони 
можливі. 

                             Стаття 2 

     1. Забороняється  запроваджувати  зміни,   які   дозволяються 
відповідно до статті 1, стосовно жінок, що працюють, в період до і 
після пологів,  принаймні протягом 16 тижнів  і  за  8  тижнів  до 
очікуваної дати народження дитини.  Національне законодавство може 
передбачити  відміну  такої  заборони  на  прохання   зацікавленої 
працюючої жінки за умови, що не буде завдано шкоди здоров'ю матері 
та дитини.

     2. Заборона  змін щодо нічної праці жінок,  які працюють,  що 
передбачена  параграфом  1  цієї  статті,  також  поширюється   на 
додатковий період,  протягом якого видається медична довідка,  яка 
засвідчує,  що така заборона  необхідна  для  здоров'я  матері  та 
дитини у таких випадках:

     a) під час вагітності;

     b) протягом  встановленого  періоду  після  народження дитини 
відповідно до вищезазначеного параграфа 1.

     3. Протягом  періодів,  вказаних  у  параграфах  1  і  2 цієї 
статті:

     a) працюючу   жінку   не   буде  звільнено  або  їй  не  буде 
повідомлено про звільнення  за  винятком  виправданих  причин,  не 
пов'язаних із вагітністю чи народженням дитини;

     b) доход  зацікавленої  працюючої   жінки   зберігається   на 
достатньому рівні для підтримки її самої і її дитини відповідно до 
належних стандартів життя.  Підтримка цього доходу  забезпечується 
шляхом  завдання  на робочий день,  продовжену декретну відпустку, 
соціальних допомог чи  будь-яких  інших  відповідних  заходів  або 
шляхом поєднання цих заходів.

     4. Застосування параграфів 1, 2, і 3 цієї статті не приводить 
до   послаблення   захисту  і  зменшення  допомог,  пов'язаних  із 
декретною відпусткою. 

                             Стаття 3 

     Інформацію щодо різних змін, які застосовуються відповідно до 
цього  Протоколу,  буде  включено у доповіді про застосування цієї 
Конвенції (  993_148  ),  що  встановлено   статтею   22   Статуту 
Міжнародної організації праці ( 993_154 ). 

                             Стаття 4 

     1. Кожний  член  Організації  може  ратифікувати цей Протокол 
одночасно з ратифікацією Конвенції (  993_148  )  або  після  неї, 
повідомлюючи  Генерального  директора  Міжнародного бюро праці про 
свою офіційну ратифікацію Протоколу для її реєстрації. Ратифікація 
набуває чинності через дванадцять місяців після дати її реєстрації 
Генеральним директором.  Надалі Конвенція буде зв'язувати  членів, 
зацікавлених в доповненні статей 1-3 цього Протоколу.

     2. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх 
членів   Міжнародної   організації   праці   про  реєстрацію  всіх 
документів про ратифікацію  цього  Протоколу,  отриманих  ним  від 
сторін, які ратифікували Конвенцію ( 993_148 ).

     3. Генеральний  директор  Міжнародного  бюро  праці  надсилає 
Генеральному   секретареві   Організації   Об'єднаних   Націй  для 
реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних 
Націй (  995_010  )  повні  відомості  щодо  всіх  документів  про 
ратифікацію,  зареєстрованих ним відповідно до  параграфа  1  цієї 
статті. 

                             Стаття 5 

     Англійський і  французький  тексти цієї Конвенції ( 993_148 ) 
мають однакову силу. 

 Конвенції та рекомендації, ухвалені 
 Міжнародною організацією праці 
 1965-1999, Том II 
 Міжнародне бюро праці, Женева