Рішення N 22-66
Європейського об'єднання вугілля та сталі
"Про інформацію, що має надаватись
підприємствами про їх інвестиції"
від 16 листопада 1966 року
Зі змінами, внесеними відповідно до 373S2237 (OJ L 229
17.08.1973 с. 28)
Враховуючи положення Статей 46, 47 і 54 Угоди;
Враховуючи Рішення N 27-55 від 20 липня 1955 р. про
інформацію, що має надаватись підприємствами про їх інвестиції
(Офіційний журнал ЄОВС від 26 липня 1955 р., стор. 872), та
Рішення N 26-56 від 11 липня 1956 р., яке вносить зміни до Рішення
N 27-55 (Офіційний журнал ЄОВС від 19 липня 1956 р., стор. 209);
Беручи до уваги, що згідно з положеннями Статті 54 Угоди
Вищому Органу доручається завдання сприяти скоординованому
розвитку капіталовкладень; оскільки, таким чином, він повинен
скласти висновок, у рамках загальних цілей, визначених у Статті
46, щодо інвестиційних програм підприємств; оскільки, для
формулювання такого висновку необхідно мати точну картину
потужностей промислових підприємств, що нині діють, споруджуються,
або які планується побудувати;
Беручи до уваги, що інформація про інвестиційні програми
повинна надаватись відповідно до Рішень N 27-55 від 20 липня 1955
р. та N 26-56 від 11 липня 1956 р.; оскільки сфера дії цього
зобов'язання була визнана задовольняючою щодо побудови нових
заводів, і тому немає потреби змінювати її;
Беручи до уваги, що швидкий розвиток виробничих технологій в
останні роки часто веде до закриття промислових підприємств до їх
повної технічної амортизації; оскільки ці заходи впливають на
рівень виробничих потужностей, що експлуатуються, та, таким чином
про них необхідно повідомляти заздалегідь, так само, як про нові
програми;
Беручи до уваги, що, зокрема, через такий швидкий розвиток,
підприємствам часто доводиться вносити істотні зміни до їхніх
інвестиційних програм або зменшувати потужності у процесі їх
виконання; оскільки Вищий Орган не спроможний надати
обгрунтованого висновку щодо нових програм, якщо не одержує
інформації про те, як насправді виконуються інвестиційні програми
чи програми зменшення потужностей, про які повідомлялось раніше;
оскільки, таким чином, він має одержувати звіти, які висвітлюють
ці питання;
Беручи до уваги, що повідомлення та звіти стосовно основних
виробничих потужностей, які вже експлуатуються або мають бути
побудовані, не можуть забезпечити достатньо повну картину
передбачуваного розвитку; оскільки, з одного боку, певні
потужності надто малі, щоб заслуговувати на окреме повідомлення,
хоча їх загальну важливість не варто недооцінювати; оскільки, з
іншого боку, спільним інтересам відповідає координація інвестицій
на основі не лише потужностей, що експлуатуються або будуються,
але також тих, що перебувають на стадії планування; оскільки
загальне щорічне дослідження потужностей, які експлуатуються,
будуються або перебувають на стадії планування, може корисно
доповнити інформацію, що одержується з повідомлень і звітів;
Оскільки це Рішення має замінити собою існуючі правила щодо
інформації, яка має надаватись підприємствами про їх інвестиції;
оскільки, таким чином, Рішення N 27-55 від 20 липня 1955 р. і N
26-56 від 11 липня 1956 р. мають бути скасовані;
Глава I. Попереднє повідомлення про інвестиційні програми
Вугільні та сталеплавильні підприємства Співтовариства
інформують Вищий Орган про інвестиційні програми, що стосуються їх
виробничої діяльності, пов'язаної з одним чи кількома продуктами,
зазначеними у Додатку I до Угоди.
Стаття 2
Таке повідомлення охоплює інвестиційні програми стосовно:
- нових заводів, для яких сума розрахованих загальних витрат
перевищує 500 000 облікових одиниць ЕМА; або
- робіт із заміни чи конверсії, для яких сума розрахованих
загальних витрат перевищує 1 000 000 облікових одиниць ЕМА.
Проте, про інвестиційні програми, що стосуються
сталеплавильних печей та конвертерів для виробництва сталі,
необхідно повідомляти, незалежно від суми кошторису.
Загальна сума очікуваних витрат повинна включати всі видатки,
прямо пов'язані з реалізацією програми, що розглядається, і
повинна розраховуватись шляхом об'єднання в одній програмі всіх
елементів, які складають технічно неподільне ціле, навіть якщо
впровадження передбачає кілька окремо виділених етапів, рознесених
у часі.
Повідомлення повинні містити:
- точний опис інвестиційної програми;
- приблизну суму кошторисних видатків;
- усю інформацію, що стосується:
- мети і технічної природи робіт;
- часу, необхідного для їх виконання;
- очікуваних результатів, зокрема, стосовно продукції та
виробничих потужностей;
- вплив на трудові ресурси.
Повідомлення про інвестиційні програми направляються до
Вищого Органу якомога раніше, але не пізніше, ніж за три місяці до
укладання перших контрактів з постачальниками або, якщо роботи
проводяться самим підприємством, за три місяці до початку робіт.
Вищий Орган підтверджує одержання повідомлення, яке було йому
направлене, і може вимагати одержання будь-якої інформації, яку
вважатиме за необхідну, зокрема, стосовно фінансування програм.
Інформація про істотні зміни в інвестиційних програмах, про
які не було поінформовано Вищий Орган, направляється у вигляді
повідомлень про зміни у формі та у межах часу, які встановлені у
Статтях 3 і 4.
Будь-яке рішення, що може спричинити затримку в реалізації
програми, принаймні, на рік, або подвоїти кошторисні видатки чи
зменшити їх наполовину, або збільшити чи зменшити очікувану
потужність виробництва, принаймні, на 20%, вважається істотною
зміною.
Глава II. Попереднє повідомлення про програми
із зменшення виробничих потужностей
Вугільні та сталеплавильні підприємства Співтовариства
повинні інформувати Вищий Орган про програми зменшення виробничих
потужностей, що стосуються одного чи кількох продуктів, зазначених
у Додатку I до Угоди.
Таке повідомлення охоплює питання відкликання інвестицій,
продажу/передачі, постійного чи тимчасового закриття та, взагалі,
усіх зменшень виробничих потужностей, які ведуть до помітної зміни
структури виробництва підприємства, або які можуть призвести до
істотних змін у використанні трудових ресурсів на підприємстві.
Окрім результатів, зазначених у попередньому абзаці, у
будь-якому випадку заздалегідь має повідомлятись про таке:
- рішення, що стосуються закриття заводу, відновлювальна
вартість якого становить, принаймні, один мільйон облікових
одиниць ЕМА;
- будь-яке зменшення потужностей, що зачіпає сталеплавильні
печі або конвертери для виробництва сталі.
Повідомлення повинні містити:
- точний опис заводу, що виводиться з експлуатації;
- приблизну ліквідаційну та відновлювальну вартість такого
заводу;
- найближче майбутнє заводу (руйнування, продаж, тимчасове
закриття тощо);
- час, необхідний для виконання запропонованих заходів;
- реальні обсяги виробництва, зареєстровані за останні
дванадцять місяців перед повідомленням;
- очікувані результати, особливо, стосовно продукції та
виробничих потужностей;
- вплив на трудові ресурси із зазначенням можливостей (якщо
є) забезпечення роботою у майбутньому на тому самому підприємстві.
Повідомлення про зменшення виробничих потужностей
направляються до Вищого Органу якомога раніше, але не пізніше, ніж
за три місяці до припинення роботи відповідного заводу (початку
робіт з руйнування, дати набуття чинності контрактом на продаж,
тимчасового закриття тощо).
Вищий Орган підтверджує одержання повідомлення, яке було йому
направлене, і може вимагати одержання будь-якої інформації, яку
вважатиме за необхідну, зокрема, стосовно фінансування програм.
Якщо завод, що зазначався у описаних в даній Главі
повідомленнях, знову вводиться в експлуатацію, про це необхідно
повідомити Вищий Орган згідно з Главою I, незалежно від суми
кошторисних витрат.
Глава III. Звіти про реалізацію інвестиційних програм
чи програм із зменшення потужностей
Вугільні та сталеплавильні підприємства Співтовариства
направляють до Вищого Органу звіти про хід реалізації програм
капіталовкладень або зменшення потужностей, про які йдеться у
Главах I та II цього Рішення, а також про інші інвестиційні
програми, видатки яких, на протилежність кошторису, перевищили
ліміти, наведені у Статті 2.
- точний опис інвестиційної програми, що реалізується, із
зазначенням змін, внесених до первісної програми;
- дату завершення програми інвестування або зменшення
потужностей (якщо програма здійснюється із рядом стадій, навести
дати завершення цих етапів);
- усю інформацію, що стосується:
- мети й технічної природи виконаних робіт;
- вже досягнутих чи очікуваних результатів впровадження
програми, зокрема у тому, що стосується продукції і виробничих
потужностей, із особливим зазначенням будь-якого відхилення від
очікуваних результатів;
- вплив на трудові ресурси.
Зазначені у Статті 12 звіти направляються до Вищого Органу
якомога раніше, але не пізніше, ніж через три місяці після того,
як зазначений у звіті завод почав чи припинив працювати.
Вищий Орган підтверджує одержання звітів, які було йому
направлено, і може вимагати одержання будь-якої інформації, яку
вважатиме за необхідну, зокрема, стосовно фінансування програм.
Глава IV. Щорічні дослідження
Окрім зазначених вище повідомлень та звітів, вугільні та
сталеплавильні підприємства Співтовариства надають відповіді на
щорічні дослідження Вищого Органу стосовно інвестицій та скорочень
виробничих потужностей, які було здійснено, які здійснюються, або
заплановані на майбутнє.
Відповіді, зокрема, описують інвестиції чи скорочення
виробничих потужностей, що перебувають ще на стадії планування. Ці
відповіді не звільнюють підприємства від направлення, відповідним
чином, повідомлення згідно з положеннями Глав I та II.
Це Рішення публікується в Офіційному Журналі Європейських
Співтовариств. Воно набуває чинності 1 січня 1967 р. Рішення N
27-55 від 20 липня 1955 р. та N 26-56 від 11 липня 1956 р. у той
самий день втрачають свою чинність.
Це Рішення розглянуте й прийняте Вищим Органом на зборах 16
листопада 1966 року.
Від імені Вищого Органу Президент
Діно Дель Бо
Офіційний журнал 219, 29/11/1966 стор. 3728 - 3731
Датське спеціальне видання ...: Серія-I (65-66) стор. 245
Англійське спеціальне видання ...: Серія-I (65-66) стор. 280
Грецьке спеціальне видання ...: Глава 13 Том 1 стор. 30
Іспанське спеціальне видання ...: Глава 8 Том 1 стор. 91
Португальське спеціальне видання ...: Глава 8 Том 1 стор. 91
CONSLEG - 66D7022 - 17/08/1973 - 10 стор.
Переклад здійснено Центром порівняльного права при
Міністерстві юстиції України.
