Рекомендація N R (85) 4
Комітету міністрів державам-членам
"Про насильство в сім'ї" *
(Прийнята Комітетом міністрів 26 березня 1985 року
на 382-му засіданні заступників міністрів)
Комітет міністрів, відповідно до пункту b статті 15 Статуту
Ради Європи (
994_001 ),
вважаючи, що сім'я є основним організаційним утворенням у
демократичному суспільстві,
вважаючи, що охорона сім'ї передбачає захист усіх її членів
від будь-якої форми насильства, що досить часто трапляється між
ними,
вважаючи, що насильство притаманне будь-якій дії або
бездіяльності, яка завдає шкоди життю, фізичній чи психологічній
недоторканності та свободі людини або суттєво перешкоджає
розвиткові особистості,
вважаючи, що подібне насильство зачіпає, зокрема, з одного
боку, інтереси дітей, з іншого - жінок, хоча і різним чином,
вважаючи, що дітям належить право на особливий захист з боку
суспільства від будь-якої з форм дискримінації чи пригноблення, а
також від будь-якого зловживання владою у сім'ї та інших
утвореннях,
вважаючи, що те саме стосується жінок, оскільки вони де-факто
є об'єктом певної нерівності, а це перешкоджає надходженню
повідомлень про будь-які порушення, де жінки виступають потерпілою
стороною,
беручи до уваги в цьому випадку свою Резолюцію (78) 37 "Про
рівність подружжя у цивільному праві",
беручи до уваги Рекомендацію N R (79) 17 "Про захист дітей
від поганого поводження",
беручи до уваги матеріали 4-го Колоквіуму Ради Європи з
питань кримінології, що стосуються поганого поводження з дітьми у
сім'ї,
беручи до уваги Рекомендацію 561 (1969) Консультативної
асамблеї Ради Європи "Про захист меншин від поганого поводження",
рекомендує урядам держав-членів:
I. З метою запобігання насильству в сім'ї:
1. Збудити громадську думку стосовно поширення, серйозності
та специфічних рис насильства в сім'ї, з тим щоб отримати
підтримку для здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з цим
явищем;
2. Сприяти поширенню серед сімей знань та інформації про
соціальні та сімейні стосунки, ранньому виявленню потенційно
конфліктних ситуацій та вирішенню міжособистісних та
внутрісімейних конфліктів;
3. Забезпечити відповідну професійну підготовку для всіх
осіб, які є відповідальними за втручання у випадках прояву
насильства в сім'ї, зокрема для тих, які за своїми функціональними
обов'язками мають виявляти такі випадки або мати справу з жертвами
цих випадків;
4. Налагодити і сприяти організації та підтриманню роботи
агенцій, асоціацій чи фондів, які мають на меті надання допомоги
жертвам випадків насильства в сім'ї, виявляючи належну повагу до
приватного життя інших осіб;
5. Створити адміністративні відділи або багатопрофільні
заклади, метою яких було б піклування про жертв насильства в
сім'ях і які мали б повноваження розглядати ці випадки.
До їхніх повноважень можуть належати такі:
- отримувати повідомлення про вчинення актів насильства в
сім'ї;
- влаштовувати медичний огляд на вимогу жертви;
- допомагати, піклуватись та давати поради різним сторонам,
причетним до випадків насильства в сім'ї, проводити для цього
соціальні розслідування;
- передавати і в сім'ї, і в суди для дітей або в органи
прокуратури інформацію про справи, які, на думку відділу або
управління, мають бути передані на розгляд тієї чи іншої із
згаданих інстанцій;
6. Обмежити ці відділи або управління суворими правилами
стосовно розголошення інформації, до якої вони мають доступ при
здійсненні своїх повноважень.
II. З метою повідомлення про акти насильства у сім'ї:
7. Для осіб, які дізнались про випадки насильства в сім'ї,
поширити спеціальну інформацію про доцільність та можливість
повідомити про це уповноважені органи, зокрема ті, які зазначені в
пунктах 4 та 5, або про безпосереднє втручання для надання
допомоги особі, яка перебуває в небезпеці;
8. Розглянути можливість скасування зобов'язання, яке
накладається на представників певних професій, щодо збереження
таємниці і, таким чином, дозволити їм надавати органам, зазначеним
у пункті 5, будь-яку інформацію стосовно випадків насильства у
сім'ї.
III. З метою втручання держави відразу після акту насильства
в сім'ї:
9. Робити кроки задля гарантування того, щоб у випадках
насильства в сім'ї було швидко вжито відповідних заходів, хоча б і
тимчасових, для захисту жертви та запобігання подібним інцидентам;
10. Вжити заходів, які у випадку конфлікту між подружжям
гарантуватимуть захист дітей від будь-якого насильства, до якого
може призвести конфлікт, що може серйозно зашкодити розвиткові
особистості дитини;
11. Вжити необхідних заходів для гарантування того, щоб
інтересам жертви не завдавалась шкода внаслідок застосування
громадських, адміністративних та каральних заходів, усвідомлюючи,
що останні можуть використовуватись тільки в крайньому разі;
12. Переглянути законодавство стосовно права карати дітей на
предмет обмеження або заборони тілесних покарань, навіть якщо
порушення такої заборони не обов'язково має наслідком кримінальну
відповідальність;
13. Вивчити можливість передачі справ про випадки насильства
в сім'ї тільки фахівцям - працівникам органів прокуратури,
слідства або судам першої інстанції;
14. Зробити кроки, спрямовані на забезпечення проведення в
таких випадках, як правило, психосоціального дослідження, та щоб
саме на підставі результатів дослідження і відповідно до
критеріїв, які враховують інтереси жертви, так само, як і дітей в
сім'ї, прокуратура або суд могли запропонувати або вжити заходів
некримінального характеру, особливо у випадках, коли підозрюваний
або обвинувачений дає згоду на здійснення нагляду з боку
уповноважених соціальних, медико-соціальних органів чи установ, що
здійснюють умовне звільнення;
15. Не розпочинати судового переслідування за фактами
насильства в сім'ї, крім випадків, коли цього вимагає жертва чи
потребують громадські інтереси;
16. Вжити заходів для забезпечення захисту членів сім'ї, які
дають свідчення у справі про насильство в сім'ї, від зовнішнього
тиску. Зокрема, неповнолітнім має надаватись допомога відповідного
адвоката. Більше того, правила присяги не повинні зменшувати
доказову силу такого свідчення;
17. Вивчити можливість запровадження спеціальних обвинувачень
за правопорушення, вчинені в сім'ї.
_______________
* Коли ця Рекомендація була прийнята, представник
Сполученого Королівства, застосовуючи підпункт c пункту 2 статті
10 Правил процедури проведення засідань заступників міністрів,
залишив за своїм урядом право дотримуватись або не дотримуватись
пункту 5 статті 1 Рекомендації.
