Рекомендація Rec(2002)13 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо опублікування та розповсюдження тексту Європейської конвенції з прав людини і п...

Документ 994_717, поточна редакція — Прийняття від 18.12.2002
Виберіть формат файлу для збереження:
Темний режим
Поділитися 

                     Рекомендація Rec(2002)13 
          Комітету міністрів Ради Європи державам-членам
    "Щодо опублікування та розповсюдження тексту Європейської 
      конвенції з прав людини і практики Європейського суду 
                 з прав людини в державах-членах" 
 
                                      УХВАЛЕНО 
                                      на 822-й сесії заступників 
                                      міністрів Комітету міністрів 
                                      від 18 грудня 2002 р. 
     Комітет міністрів,  згідно  зі  статтею  15.b  Статуту   Ради 
Європи ( 994_001 ), 
     беручи до  уваги  важливість  Європейської  конвенції  з прав 
людини (  995_004  )  (далі  -  Конвенція),  і  зокрема   практики 
Європейського    суду    з   прав   людини   (далі   -   Суд)   як 
конституціонального  забезпечення  захисту  публічного  порядку  в 
Європі; 
     вважаючи безперешкодний доступ до прецедентної практики  Суду 
надзвичайно   важливим   для  ефективного  впровадження  Конвенції 
( 995_004  )  на  національному  рівні,  оскільки  він  дає  змогу 
забезпечити  узгодженість  внутрішньодержавних   рішень   з   цією 
практикою і запобігти порушенням; 
     беручи до уваги відповідну практику Суду,  Комітету міністрів 
у сфері здійснення ним контролю за виконанням рішень Суду, а також 
держав-членів стосовно опублікування  та  розповсюдження  практики 
Суду; 
     враховуючи, що  під  час Європейської конференції міністрів з 
проблем захисту прав людини (Рим,  3  -  4  листопада  2000  року) 
держави-члени  були  заохочені  "забезпечувати  переклад  і широке 
розповсюдження тексту  Конвенції  (  995_004  ) серед національних 
органів влади,  передусім судів,  і повний доступ до напрацювань у 
прецедентній практиці Суду, викладених мовою (мовами) держави"; 
     беручи до  уваги   різноманітність   традицій   та   способів 
опублікування та розповсюдження судових рішень у державах-членах; 
     посилаючись на статтю 12 Статуту Ради  Європи  (  994_001  ), 
згідно  з  якою  офіційними  мовами  Ради  Європи  є англійська та 
французька, 
     рекомендує урядам  держав-членів  переглянути  їхню  практику 
стосовно опублікування та розповсюдження: 
     - тексту Конвенції ( 995_004 ) мовою (мовами) держави, 
     - рішень та ухвал Суду, 
     у світлі таких міркувань. 
     Важливо, щоб держави-члени: 
     i. забезпечували   опублікування   та  розповсюдження  тексту 
Конвенції ( 995_004 )  мовою  (мовами)  країни  таким  чином,  щоб 
знання  його  було  ефективним  і  щоб  національні  органи влади, 
передусім суди, могли його застосовувати; 
     ii. забезпечували з  ініціативи  держави  чи  приватних  осіб 
негайне   і   широке  опублікування  рішень  та  ухвал  Суду,  які 
становлять відповідні напрацювання  у  прецедентній  практиці  або 
вимагають від них як від держав-відповідачів спеціальних заходів з 
їх виконання, повністю або принаймні у стислому викладі чи у формі 
витягів  (з  відповідними посиланнями на оригінальні тексти) мовою 
(мовами)  країни,  зокрема  в  офіційних  виданнях,  інформаційних 
бюлетенях  відповідних  міністерств,  правових  журналах  та інших 
засобах масової інформації,  якими зазвичай користується  правнича 
громадськість, включаючи, коли це доречно, Інтернет-сторінки; 
     iii. заохочували,  в  разі  необхідності,  регулярний  випуск 
посібників та інших видань  мовою  (мовами)  країни  у  друкованій 
та/або   електронній   формі,  сприяючи  обізнаності  із  системою 
Конвенції ( 995_004 )  та  основоположною  прецедентною  практикою 
Суду; 
     iv. поширювали      адресу       Інтернет-сторінки       Суду 
(http://www.echr.coe.int), зокрема забезпечуючи наявність посилань 
на  цю  сторінку  на  національних  Інтернет-сторінках,  які,   як 
правило, використовуються для правових досліджень; 
     v. забезпечували    судові    органи   текстами   відповідних 
прецедентних рішень у друкованій та/або електронній формі (CD-Rom, 
DVD тощо) чи обладнанням,  необхідним для доступу до практики Суду 
через Інтернет; 
     vi. забезпечували, в разі необхідності, швидке розповсюдження 
серед  державних  органів,  таких  як суди,  правоохоронні органи, 
пенітенціарні установи або соціальні  служби,  а  також,  коли  це 
доцільно,  і  серед  недержавних  інституцій - таких як об'єднання 
адвокатів,  професійні об'єднання тощо,  - тих рішень,  які можуть 
мати особливе значення в їхній діяльності, якщо потрібно, то разом 
з пояснювальною запискою або циркуляром; 
     vii. забезпечували негайне інформування національних  органів 
влади  чи  інших  структур,  які  мають  безпосередній стосунок до 
конкретної  справи,  про  рішення  або  ухвалу  Суду,   наприклад, 
надіславши їхні копії; 
     viii. розглянули можливість співпраці з метою опублікування в 
друкованій або електронній формі збірок наявних  рішень  чи  ухвал 
Суду мовами, що не є офіційними в Раді Європи.


вгору