Рекомендація N R (83) 4 Комітету міністрів Ради Європи "Про сприяння обізнаності про Європу в середніх школах"

                     Рекомендація N R(83)4 
                  Комітету міністрів Ради Європи 
         "Про сприяння обізнаності про Європу в середніх 
                             школах" 
 

                                      УХВАЛЕНО 
                                      Комітетом міністрів на 
                                      358-му засіданні заступників 
                                      міністрів 
                                      від 18 квітня 1983 р. 

     Комітет міністрів,  відповідно до пункту b статті 15  Статуту 
Ради Європи ( 994_001 ), 

     беручи   до  уваги  Європейську  культурну  конвенцію  (1954) 
( 994_213 ),  в якій підкреслюється потреба в освіті,  спрямованій 
на розуміння Європи, 

     згадуючи свою  резолюцію  (64) 11 "Про засади громадянськості 
та європейську освіту", 

     беручи до  уваги  висновки  проекту  середньої  освіти  N   1 
"Підготовка   до   життя"   (1978   -  1982)  Ради  з  культурного 
співробітництва, 

     беручи до уваги Другий  середньостроковий  план  Ради  Європи 
(1982 - 1986) і, зокрема: 

     i) завдання   10.1   -  сприяння  обізнаності  про  культурну 
ідентичність у Європі в її різноманітності та визнання  можливості 
діалогу і взаєморозуміння між різними частинами світу; 

     ii) завдання  11.3  - збільшення внеску національних освітніх 
систем  до  загальної  обізнаності  про  Європу  та   стимулювання 
активної співпраці й спілкування між європейцями, 

     враховуючи Рекомендацію  з  питань  освіти  для  міжнародного 
розуміння,  співробітництва і миру, а також освіти з питань прав і 
основних свобод  людини  (  995_863  ),  ухвалену  на  18-й  сесії 
Генеральної конференції ЮНЕСКО (Париж, 19 листопада 1974 р.), 

     рекомендує урядам держав-членів: 

     a) врахувати у своїй політиці щодо середньої освіти принципи, 
викладені  в  Додатку до цієї рекомендації,  або привернути до них 
увагу відповідних уповноважених органів таким чином,  щоб їх  було 
розглянуто та, якщо треба, враховано; 

     b) забезпечити,   щоб   цю   рекомендацію   було   якнайширше 
розповсюджено серед осіб і  органів,  відповідальних  за  сприяння 
обізнаності про Європу серед учнів і вчителів. 

                                      Додаток 
                                      до Рекомендації N R (83) 4 

                    Керівні принципи для тих, 
     хто складає навчальні  програми, спрямовані на сприяння 
             обізнаності про Європу в середніх школах 

     1. Мета 

     1.1. Програми,  що сприяють обізнаності про Європу в середніх 
школах,  можуть  дуже  відрізнятися за змістом,  який визначається 
потребами та інтересами окремих країн, регіонів і шкіл. 

     1.2. Незважаючи на різницю  в  змісті,  ці  програми  повинні 
заохочувати всіх молодих європейців: 

     i) поважати   людей   інших   націй  та  культур  і  виявляти 
солідарність з ними; 

     ii) вважати себе  не  лише  громадянами  власних  регіонів  і 
країн, а й громадянами Європи і всього світу. 

     1.3. Усім молодим європейцям треба допомагати: 

     i) набути  бажання  і  оберігати  демократію,  права людини і 
основні свободи та сприяти їм,  а також  створити  можливості  для 
цього; 

     ii) здобути знання й набути навичок,  потрібних для подолання 
труднощів  життя  у  взаємозалежному  світі,  що  характеризується 
різноманітністю та постійними і швидкими змінами; 

     iii) зрозуміти спільну культурну спадщину, її внесок до інших 
цивілізацій та її борг перед ними; 

     iv) здобути знання про інститути і організації,  створені для 
сприяння  європейському  співробітництву,  та  стимулювати бажання 
підтримувати їхні ідеали й діяльність. 

     2. Підходи 

     Давати знання про Європу в середніх школах можна  на  окремих 
предметах  або  створивши міждисциплінарні курси.  Школам має бути 
дозволено вибирати ті підходи,  які  найліпше  відповідають  їхнім 
конкретним умовам, але при цьому слід: 

     i) базуватися   на  знаннях  про  Європу,  здобутих  протягом 
попереднього навчання в школі; 

     ii) гарантувати  щоб  знання   про   Європу   мали   загальну 
послідовність.  Слід уникати фрагментарності знань і розуміння,  а 
для цього ретельно планувати й робити перехресні посилання  (тобто 
координувати) на міжпредметні знання. 

     3. Зміст 

     3.1. На  заняттях  з  вивчення  Європи  середні школи повинні 
намагатися глибоко пояснювати учням такі ключові концепції: 

     i) демократія, права людини і основні свободи; 

     ii) терпимість і плюралізм; 

     iii) взаємозалежність і співробітництво; 

     iv) єдність людей і культур та їхня різноманітність; 

     v) конфлікт і зміни. 

     3.2. Ці концепції можна найліпше проілюструвати  на  прикладі 
тем  і  питань,  що демонструють потребу міжнародного розуміння та 
співпраці, а саме: 

     i) запобігання війні та мирне розв'язання конфліктів; 

     ii) збереження європейської культурної спадщини; 

     iii) вплив міграції; 

     iv) збереження екологічного балансу; 

     v) якнайліпше використання енергії та природних ресурсів; 

     vi) зміни комунікаційних та торгівельних потреб; 

     vii) зв'язки з країнами, що розвиваються. 

     3.3. Очевидно,  що  сучасні  мови,  історія,   географія   та 
соціальні   студії  мають  зробити  вирішальний  внесок  у  справу 
сприяння  обізнаності  про  Європу  в   середніх   школах.   Проте 
відповідну увагу слід приділяти внеску науки і техніки,  художньої 
діяльності,  музики і,  звичайно, майже всіх предметів навчального 
плану середньої школи. 

     4. Методики 

     4.1. Без   сумніву,   різноманітність   шкільних   систем   у 
державах-членах призводить до різноманітності практики  в  класах. 
Незважаючи на це,  впроваджуючи програми, спрямовані на підвищення 
обізнаності про Європу, багато вчителів хотіли б: 

     i) застосовувати  активні,  дослідницькі   й   засновані   на 
відкриттях методики;  використовувати проекти,  які ґрунтуються на 
особистих дослідженнях та результатах опитування;  використовувати 
місцеві й національні зв'язки з іншими країнами; 

     ii) давати  молоді  можливість  брати  активну участь,  самим 
вирішувати та брати на себе відповідальність у шкільній громаді  з 
метою підготовки до життя у вільному демократичному суспільстві; 

     iii) заохочувати  учнів брати участь у позашкільній роботі на 
міжнародному   рівні,   наприклад   у    конкурсах,    присвячених 
Європейському дню шкіл,  клубах ЮНЕСКО та у Спільному проекті шкіл 
ЮНЕСКО,  в організації європейських  клубів  у  школах,  підтримці 
листування  і  обмінів  між  школами,  у  візитах  до європейських 
інституцій та заходах, пов'язаних із побратимством міст; 

     iv) заохочувати   учнів   виявляти    поінформованість    про 
міжнародні  події  та  критичний  інтерес до висвітлення цих подій 
засобами масової інформації; 

     v) використовувати першоджерела та матеріали з інших країн, з 
міжурядових і неурядових міжнародних організацій. 

     4.2. Через  те,  що  європейське  суспільство  стає все більш 
мультикультурним,  школи повинні залучати до навчального  процесу, 
де  це  можливо,  представників  інших культур.  Це допоможе учням 
розвинути справді терпимі позиції й розуміння того, що, незважаючи 
на  різницю  кольору шкіри,  віросповідання та звичаїв,  усі мають 
основну загальну гідність і основні загальні потреби. 

     5. Підготовка вчителів 

     Успіх програм, спрямованих на розвиток обізнаності про Європу 
в  середніх  школах,  великою мірою залежить від знань,  навичок і 
позиції  тих,  хто   навчає.   Тому   дуже   важливо   забезпечити 
відповідними курсами підготовки,  як попередньої, так і підвищення 
кваліфікації,  не тільки практикуючих учителів,  а також  керівний 
склад освітян, інспекторів, радників і керівників шкіл. Крім того, 
учителів та інших учасників освітнього  процесу  слід  заохочувати 
користуватись можливістю навчатися в інших європейських країнах та 
обмінюватися з ними. 

     6. Контроль і оцінювання 

     Для запобігання  дублюванню  зусиль  і  ліпшого  використання 
ресурсів  потрібно  ретельно  контролювати  і  оцінювати програми, 
спрямовані на поліпшення обізнаності про Європу в середніх  школах 
держав-членів. Це дасть можливість визначити, наскільки: 

     i) досягнуто мету й виконано завдання програм; 

     ii) задовільно   враховано   інтереси   й  потреби  тих,  хто 
навчається. 

     Таке оцінювання  може  також  дати  можливість   обмінюватись 
досвідом державам-членам, визнати й поширювати ліпший досвід.