Рекомендація N 14 Всесвітньої конференції щодо політики у сфері культури "Різноманітність культур і міжкультурний обмін"

                        Рекомендація N 14 
                     Всесвітньої конференції 
                  щодо політики у сфері культури 

                     "Різноманітність культур 
                      і міжкультурний обмін" 
 

     Конференція,

     нагадуючи про  поставлену нею мету заохочення різних культур, 
аби  вони  стали   більш   сприйнятливими   одна   до   одної   та 
взаємозбагаченими  через  пошук  точок  дотику  та  їхніх спільних 
цінностей в інтересах взаємної терпимості,  миру,  солідарності  й 
справедливості;

     підтримуючи численні зусилля, здійснені під час конференції з 
метою конструктивного розгляду конкретних культурних проблем через 
пошук точок дотику і спільних цінностей;

     посилаючись на  роботу  п'яти  міжурядових  конференцій  щодо 
політики у сфері культури,  які передували  нинішній  конференції, 
особливо   в  частині  культурної  самобутності,  її  розвитку  та 
охорони;

     відзначаючи, що    зміни    стосуються    як   країн,   котрі 
розвиваються,  так і промислово розвинених  країн,  і  що  всі  ми 
знаходимось  у  тому  самому  становищі  постійних  змін у частині 
культурного життя і культурних цінностей;

     відзначаючи, що  культура  сприяє соціальному згуртуванню так 
само,  як  і  особистому  самовираженню,  і  в   своїх   численних 
різноманітних  проявах  є  інструментом покращення взаєморозуміння 
між  народами  і  сприяння  єдності  людства  заради   соціального 
прогресу, 

     1) одностайно   заявляє,   що  всі  культури  мають  однакову 
цінність і однаковою мірою піддаються змінам;

     2) рекомендує   четвертій   позачерговій   сесії  Генеральної 
конференції,  яка розгляне другий середньостроковий  план  ЮНЕСКО, 
підтримати Організацію в тому,  аби вона провела чи продовжила,  в 
рамках цього плану, такі дослідження:

     a) історичне   й   нинішнє   співвідношення   між   технікою, 
культурним розвитком і повагою до культурної розмаїтості;

     b) якісні  методи,  що всебічно розширюють знання,  необхідні 
для розроблення та здійснення політики у сфері культури;

     c) взаємозв'язок  між  культурною  самобутністю і культурними 
обмінами;

     d) взаємозв'язки між культурною та національною самобутністю;

     e) природа зримого образу  як  виражальної  мови  культури  і 
реакція людини на нього. 

     Межправительственная конференция  по  вопросам   политики   в 
области  культуры.  Рекомендации  Мехико  относительно  политики в 
области культуры. - Мехико, 1982. 

 Україна в міжнародно-правових відносинах, 
 книга 2, Правова охорона культурних цінностей, 
 Київ, Юрінком Інтер, 1997