Рекомендація N 28
Всесвітньої конференції
щодо політики у сфері культури
"Культура і демократія.
Права у сфері культури і культурна демократія"
вважаючи, що культура бере початок у необмежених творчих
здібностях народу і що вони постійно збагачуються завдяки цьому;
враховуючи, що знання суспільством своєї культури є суттєвим
чинником її розвитку;
вважаючи, що всім людям і народам без будь-якої дискримінації
необхідно забезпечити право на освіту й культуру;
вважаючи, що досягнення цієї мети пов'язане з ліквідацією
всіх форм дискримінації у сфері культури за ознакою статі, раси,
релігії чи соціального становища;
вважаючи, що демократизація культури вимагає невідкладної
децентралізації культурної діяльності через поширення її на всі
географічні райони й соціальні групи держави;
будучи впевненою, що найширше знайомство з культурою інших
народів зміцнює культурну демократію, роблячи культуру доступною
населенню в усіх її загальних, національних і регіональних
аспектах;
усвідомлюючи важливість статті 27 Загальної декларації прав
людини (
995_015 ), в якій утверджується право кожної людини
"вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися
мистецтвом, брати участь у науковому прогресі й користуватися його
благами";
нагадуючи про Резолюцію N 1 Міжурядової конференції з
організаційних, адміністративних і фінансових аспектів політики у
сфері культури (Венеція, 1970 рік), в якій державам постійно
пропонується "робити все можливе для створення соціальних і
економічних умов, що відкривають вільний демократичний доступ до
культури",
1) рекомендує державам-членам:
a) вживати необхідних заходів для прискорення процесу
демократизації культури, здійснюючи політику, яка забезпечує право
на культуру і повністю гарантує суспільству можливість
користуватися благами, що з цього випливають;
b) знову підтвердити в своєму законодавстві та в своїй
адміністративній практиці абсолютну відмову від усіх форм
дискримінації у сфері культури за ознакою статі, раси, релігії чи
соціального стану;
c) вжити заходів із метою децентралізації творчої культурної
діяльності та управління культурою, щоб забезпечити ефективну
участь усіх груп суспільства і гарантувати поширення культурних
заходів на всі географічні райони держав, уникаючи їхньої
концентрації в міських центрах;
d) посилювати й розширювати впливи найвизначніших
регіональних, національних і загальних культурних цінностей,
надаючи всім цим категоріям однакового значення, щоби населення
могло завдяки вільному виборові збагачувати свою інтелектуальну
спадщину залежно від своїх потреб і вподобань;
e) створювати необхідні соціально-економічні умови для того,
щоб населення в цілому могло брати участь у створенні культурних
цінностей, мати до них доступ і користуватися ними;
f) сприяти розвиткові демократії у сфері культури й
демократизації освіти;
g) розпочати широкий наступ на неграмотність, ліквідація якої
стане першим значним кроком у напрямку справжнього розвитку
культури і створення демократичної культури, доступної народним
масам;
h) заохочувати залучення населення до мистецтва і контакти
між авторами творів і населенням;
i) організувати підготовку й перепідготовку спеціалістів із
проведення культурних заходів у громадах;
j) приділяти особливу увагу участі молоді в культурному
житті;
k) активніше створювати такі культурні установи, як
бібліотеки, музеї, театри, кінотеатри й пересувні виставки у
громадах, особливо в сільській місцевості;
2) пропонує Генеральному директорові збільшити допомогу
державам-членам, які прагнуть демократизації культури та освіти.
Межправительственная конференция по вопросам политики в
области культуры. Рекомендации Мехико относительно политики в
области культуры. - Мехико, 1982.
Україна в міжнародно-правових відносинах,
книга 2, Правова охорона культурних цінностей,
Київ, Юрінком Інтер, 1997
