Рекомендація N 36 Всесвітньої конференції щодо політики у сфері культури "Збереження культурної спадщини всіх віків"

                        Рекомендація N 36 
                     Всесвітньої конференції 
                  щодо політики у сфері культури 

           "Збереження культурної спадщини всіх віків" 
 

     Конференція,

     нагадуючи, що культурна спадщина народу є однією  з  основних 
характеристик  культурної  та  національної самобутності,  а також 
відрубного культурного розвитку цього народу і регіону;

     вважаючи справою першочергової ваги збереження цієї спадщини;

     вважаючи також  за  необхідне  заохочувати  в  усіх   країнах 
знайомство   з  культурними  цінностями  і  повагу  до  культурної 
спадщини народу з метою розвитку  міжнародного  взаєморозуміння  й 
миру;

     беручи до  уваги  Гаазьку  конвенцію  1954  року  про  захист 
культурних цінностей  у  випадку  збройного конфлікту ( 995_157 ), 
Конвенцію  про  заходи,  спрямовані  на  заборону  і   запобігання 
незаконному  ввезенню,  вивезенню  та  передачі права власності на 
культурні цінності (1970  року)  (  995_186  )  та  Конвенцію  про 
охорону всесвітньої культурної та природної   спадщини (1972 року) 
( 995_089 );

     зважаючи на десять  рекомендацій,  прийнятих  на  генеральних 
конференціях   ЮНЕСКО,   а  саме:  Рекомендацію  щодо  міжнародних 
принципів,  які застосовуються при археологічних  розкопках  (1956 
рік) (  995_237  );  Рекомендацію  щодо  найефективніших   заходів 
забезпечення загальнодоступності  музеїв  (1960  рік) ( 995_243 ); 
Рекомендацію  про  збереження  краси  й   характеру   пейзажів   і 
місцевостей  (1962  рік);  Рекомендацію про заходи,  спрямовані на 
заборону і запобігання незаконному вивезенню, ввезенню та передачі 
права власності на культурні цінності (1964 рік); Рекомендацію про 
збереження культурних цінностей, яким загрожує небезпека внаслідок 
проведення громадських  чи приватних робіт (1968 рік) ( 995_723 ); 
Рекомендацію про охорону  на  національному  рівні  культурної  та 
природної спадщини  (1972  рік)  (  995_724  );  Рекомендацію  про 
збереження  і  сучасну  роль  історичних   ансамблів  (1976   рік) 
( 995_726   );  Рекомендацію  про  міжнародний  обмін  культурними 
цінностями (1976  рік)  (  995_725  );  Рекомендацію  про  охорону 
рухомих культурних цінностей (1978 рік) ( 995_727 ) і Рекомендацію 
про    охорону   та   збереження   рухомих   зображень  (1980 рік) 
( 995_270 );

     нагадуючи підпункт  "g"  пункту  2 Загальної резолюції 4/01 з 
програми, що належить до культури і засобів комунікації, прийнятої 
на  двадцять першій сесії Генеральної конференції,  яка стосується 
сприяння збереженню  й  популяризації  всесвітньої  культурної  та 
природної спадщини людства;

     нагадуючи також резолюції,  прийняті на двадцять першій сесії 
Генеральної конференції, а саме: Резолюцію 4/06 щодо Конвенції про 
охорону всесвітньої культурної та  природної  спадщини;  Резолюцію 
4/11  -  про  музеї  в  Асуані й Каїрі;  Резолюцію 4/12 - про нові 
кампанії з охорони  культурної  спадщини;  Резолюцію  4/12  -  про 
збереження археологічного комплексу Тіра;

     беручи до  уваги  тенденцію  до   концентрації   заходів   зі 
збереження  культурної  спадщини тільки окремих періодів,  замість 
здійснення широкого спектра заходів,  що охоплювали б усю  історію 
розвитку культури людства;

     беручи також до уваги,  що культурна спадщина всіх  віків,  у 
т.ч. й сучасна, - є безцінним здобутком усіх народів світу, 

     1) пропонує державам-учасницям:

     a) прийняти і здійснювати національні законодавства з охорони 
й захисту культурних цінностей всіх століть;

     b) популяризувати культурні цінності цієї спадщини,  поважати 
спадщину   на   національному   й  міжнародних  рівнях  і  сприяти 
здійсненню заходів щодо збереження культурної спадщини;

     2) рекомендує державам-членам:

     a) приєднатися  до  міжнародних  конвенцій  щодо  охорони   й 
захисту культурної та природної спадщини, зазначених вище;

     b) виконувати  у  своїх  країнах  рекомендації  й   резолюції 
Генеральної   конференції   ЮНЕСКО,   що   стосуються   охорони  й 
популяризації природної та культурної спадщини;

     c) значно     активізувати    двостороннє    регіональне    й 
багатостороннє   співробітництво   та   популяризувати   культурну 
спадщину всіх віків;

     3) висловлює  вдячність  Генеральному  директорові  за   його 
діяльність  щодо  охорони  й  популяризації всесвітньої культурної 
спадщини;

     4) пропонує Генеральному директорові:

     a) у наступній дворічній програмі значно розширити,  в рамках 
наявних ресурсів,  програми зі збереження культурних цінностей,  з 
підготовки кадрів та  обміну  міждисциплінарними  експертами,  які 
займаються   питаннями   охорони  й  популяризації  культурної  та 
природної спадщини всіх віків;

     b) значно  активізувати  співробітництво  з усіма неурядовими 
організаціями,  що  займаються   питаннями   охорони   всесвітньої 
спадщини;

     c) продовжити   співробітництво    ЮНЕСКО    з    Міжнародним 
дослідницьким  центром  зі  збереження  та  реставрації культурних 
цінностей (Римський центр);

     d) розширювати  далі,  в рамках наявних ресурсів,  можливості 
доступу до інформації та обміну  документацією  про  збереження  й 
популяризацію   культурної   спадщини,  більшою  мірою  заохочуючи 
діяльність   мережі   національних   чи    регіональних    центрів 
документації в усьому світі. 

     Межправительственная конференция  по  вопросам   политики   в 
области  культуры.  Рекомендации  Мехико  относительно  политики в 
области культуры. - Мехико, 1982. 

 Україна в міжнародно-правових відносинах, 
 книга 2, Правова охорона культурних цінностей, 
 Київ, Юрінком Інтер, 1997