УГОДА
між Україною та Організацією Об'єднаних Націй про виконання вироків, винесених Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії
{Угоду ратифіковано Законом № 4703-VI від 16.05.2012}
Україна і Організація Об'єднаних Націй, яка діє через Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії (далі - "Міжнародний трибунал"),
Посилаючись на статтю 27 Статуту Міжнародного трибуналу, прийнятого Резолюцією Ради Безпеки ООН N 827 (1993) від 25 травня 1993 року, відповідно до якої позбавлення волі засуджених осіб, засуджених Міжнародного трибуналом, виконується у державі, визначеній Міжнародним трибуналом з переліку держав, що висловили Раді Безпеки ООН свою готовність приймати засуджених;
Відзначаючи готовність України виконувати покарання, призначені Міжнародним трибуналом;
Беручи до уваги положення Мінімальних стандартних Правил щодо поводження з в'язнями, затверджених резолюціями ЕКОСОР N 663 C (XXIV) від 31 липня 1957 року та N 2067 (LXII) від 13 травня 1977 року, Звід принципів захисту всіх осіб, затриманих чи ув'язнених у будь-якій формі, прийнятий резолюцією Генеральної Асамблеї N 43/173 від 9 грудня 1988 року, і Основні принципи поводження з в'язнями, прийняті резолюцією Генеральної Асамблеї N 45/111 від 14 грудня 1990 року;
З метою приведення до виконання судових рішень і вироків Міжнародного трибуналу;
Стаття 1
Мета та сфера застосування Угоди
Ця Угода регулює питання, що стосуються, або такі, що виникатимуть з усіх запитів до України з метою виконання вироків, винесених Міжнародним трибуналом.
1. Запит до України з метою виконання вироку направляється Секретарем Міжнародного трибуналу (далі - "Секретар") за погодженням з Головою Міжнародного трибуналу.
2. Надсилаючи запит, Секретар надає Україні такі документи:
a) завірена копія судового рішення;
b) інформація про те, яку частину покарання вже було відбуто, включаючи інформацію про будь-який строк досудового затримання;
c) у разі необхідності, будь-які медичні чи психологічні висновки про стан здоров'я засудженої особи, будь-які рекомендації щодо його/її подальшого тримання у запитуваній Державі, а також будь-яку іншу важливу інформацію стосовно виконання вироку.
3. Національним органом України, уповноваженим одержувати запити Секретаря, про які йдеться у цій Угоді, є Міністерство юстиції України. Секретар може направляти запит або будь-які інші повідомлення безпосередньо до Міністерства юстиції України або через дипломатичні канали.
4. Рішення щодо запиту Секретаря приймається відповідно до національного законодавства України. Міністерство юстиції України без зволікань інформує Секретаря про прийняте рішення або про будь-які інші питання, що стосуються цієї Угоди, безпосередньо або через дипломатичні канали.
1. При виконанні вироку, винесеного Міжнародним трибуналом, Україна пов'язана тривалістю призначеного строку покарання. У разі, якщо винесений вирок перевищує максимальний строк позбавлення волі, встановлений українським національним законодавством, лише та частина вироку, яка складає максимальний строк покарання, передбачений українським законодавством, може бути виконана в Україні. Міністерство юстиції письмово повідомляє Секретаря за 6 місяців до закінчення частини строку покарання, що може бути виконана на території України. У цьому випадку застосовується стаття 10 Угоди.
2. Умови виконання покарання у виді позбавлення волі регулюються законодавством України та підлягають нагляду з боку Міжнародного трибуналу, як це передбачено статтями 6 - 8 та пунктами 2 і 3 статті 9 цієї Угоди.
3. Якщо відповідно до чинного законодавства України до засудженого може бути застосовано дострокове звільнення, включаючи дострокове звільнення через хворобу, Україна інформує про це Секретаря.
4. Голова Міжнародного трибуналу після консультацій з Суддями Міжнародного трибуналу визначає, чи є прийнятним дострокове звільнення. Секретар інформує Україну про рішення Голови. Якщо Голова визначив, що дострокове звільнення не є прийнятним, то Україна діє відповідно до цього рішення.
5. Умови ув'язнення повинні відповідати Стандартним мінімальним правилам поводження з в'язнями, Зводу принципів захисту всіх осіб, затриманих чи ув'язнених у будь-якій формі, та Основним принципам поводження з в'язнями.
Стаття 4
Передача засудженої особи
1. Секретар вживає необхідних заходів для передачі засудженої особи від Міжнародного трибуналу компетентним органам України.
2. До такої передачі засуджена особа має бути поінформована Секретарем про зміст цієї Угоди.
Засуджена особа не може постати перед судом України за дії, які становлять серйозні порушення міжнародного гуманітарного права згідно зі Статутом Міжнародного трибуналу, у зв'язку з якими вона вже притягнута до відповідальності Міжнародним трибуналом.
1. Компетентні органи України дозволяють інспектування умов тримання та умов поводження з засудженим (засудженими) представникам Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі - "КПТ"), у будь-який час та на періодичній основі, при цьому частота візитів визначається КПТ. Конфіденційні звіти, складені за результатами таких інспектувань, КПТ надсилає Україні, яка відповідає за їх передачу Голові Міжнародного трибуналу.
2. Україна та Голова Міжнародного трибуналу проводять взаємні консультації щодо фактів, наведених у звітах, вказаних у пункті 1 цієї статті. Голова Міжнародного трибуналу може надалі просити Україну повідомити йому про будь-які зміни, що стосуються умов тримання засуджених, відповідно до рекомендацій, одержаних від КПТ.
1. Україна невідкладно повідомляє Секретаря:
a) за два місяці про закінчення строку покарання;
b) якщо засуджена особа втекла з місць позбавлення волі до закінчення виконання вироку;
c) якщо засуджена особа померла.
2. Незалежно від попереднього пункту Секретар та Міністерство юстиції України проводять між собою консультації з усіх питань, що стосуються виконання конкретного вироку, на запит однієї зі Сторін.
Стаття 8
Помилування та пом'якшення покарання
1. Якщо відповідно до національного законодавства України засуджена особа може бути помилувана, або покарання може бути пом'якшено, Україна сповіщає про це Секретаря.
2. Голова Міжнародного трибуналу визначає після консультацій з Суддями Міжнародного трибуналу, чи є прийнятним застосування помилування чи пом'якшення покарання. Секретар інформує Україну про рішення Голови. Якщо Голова визначив, що застосування помилування чи пом'якшення покарання не є прийнятним, то Україна діє відповідно до цього рішення.
Стаття 9
Закінчення виконання вироку
1. Виконання вироку припиняється:
a) коли строк покарання закінчився;
c) у разі помилування засудженого;
d) згідно з рішенням Міжнародного трибуналу, зазначеним у пункті 2 цієї статті.
2. Міжнародний трибунал може в будь-який час прийняти рішення про завершення виконання вироку в Україні і передачу засудженої особи до іншої держави або у розпорядження Міжнародного трибуналу.
3. Компетентні органи України припиняють виконання вироку після повідомлення Секретарем про будь-яке рішення чи захід, які унеможливлюють подальше виконання вироку.
Стаття 10
Неможливість виконувати вирок
Україна негайно інформує Секретаря, якщо в будь-який час після прийняття рішення стосовно виконання вироку в силу законних, медичних або інших практичних причин подальше виконання вироку стає неможливим. Секретар вживає необхідних заходів з метою передачі засудженої особи. Компетентні органи України можуть вжити інші заходи з цього приводу не раніше 60 днів після повідомлення Секретаря.
Міжнародний трибунал покриває витрати, пов'язані з передачею засудженої особи на територію та з території України, якщо Сторонами цієї Угоди не буде встановлено інший порядок. Україна сплачує всі інші витрати, пов'язані з виконанням вироку.
Ця Угода набуває чинності з дати одержання повідомлення України про виконання всіх необхідних внутрішньодержавних процедур.
1. Ця Угода залишається чинною протягом виконання вироків Міжнародного трибуналу Україною відповідно до умов, визначених у цій Угоді.
2. Після консультацій кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди, повідомивши про своє рішення за два місяці. Дія цієї Угоди не закінчується до моменту, доки виконання вироків, до яких ця Угода застосовується, не завершено або не припинено, та, якщо на момент припинення дії цієї Угоди в Україні триває виконання вироку Міжнародного трибуналу, положення Угоди продовжують застосовуватися до відповідної засудженої особи до моменту її передачі з України на підставі статті 10.
На засвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те уповноважені, підписали цю Угоду.
Укладено у м. Гаага 07 серпня 2007 року в двох примірниках українською та англійською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу. При виникненні розбіжностей Сторони звертатимуться до тексту, викладеного англійською мовою.