Рішення Комісії N 3632/93/ЄОВС,
яке встановлює правила Співтовариства по
державній субсидії вугільній промисловості
( Рішення не діє , додатково див. статтю 12 )
КОМІСІЯ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА,
Враховуючи положення Договору, про створення Європейського
Об'єднання Вугілля і Сталі (
994_026 ), зокрема, Статті 95 (1)
даного Договору,
Обговоривши з Консультативним Комітетом, Європейським
Парламентом і з одноголосним схваленням Ради,
I. Беручи до уваги, що
Стаття 4 (c) Договору (
994_026 )
забороняє будь-яку державну субсидію вугільній промисловості в
будь-якому виді, як спеціальну, так і неспеціальну,
Беручи до уваги, що структурні зміни як на міжнародному
енергоринку, так і енергоринку Співтовариства змусили вугільну
промисловість почати спроби проведення великої модернізації,
раціоналізації і реструктуризації з початку 1960-х; оскільки,
додатково до конкуренції в секторі сирої нафти і природного газу,
з'явився зростаючий тиск із боку імпорту вугілля з-за меж
Співтовариства; оскільки, у результаті цього, багато підприємств
Співтовариства відчувають фінансові труднощі і потребують
державної допомоги;
Беручи до уваги, що з 1965 року Верховний Орган/Комісія по
ряду випадків сформулювала правила стосовно узгодження державного
субсидування вугільної промисловості із задачами Договору
(
994_026 ); оскільки кожен новий пакет правил субсидування
передбачає розвиток економіки в цілому, і зокрема, розвиток
енергоринку і вугільного ринку в Співтоваристві;
Беручи до уваги, що всі Рішення по даному питанню
встановлюють задачі і принципи, які гарантують, що державне
субсидування було у спільних інтересах, вкрай необхідним з точки
зору обсягів і терміну; і ніяким чином не порушує функціонування
загального ринку; оскільки держави-члени також докладали зусиль
щодо одержання попереднього дозволу від Верховного Органу/Комісії
перш, ніж надавати субсидування;
II. Беручи до уваги, що хоча Рішення Комісії 2064/86/ЄОВС від
30 червня 1986 року, що створює правила Співтовариства щодо
державного субсидування вугільної промисловості (1), дає
можливість проведення подальшого реструктурування, модернізації і
раціоналізації вугільної промисловості з метою підвищення
конкурентоспроможності, велика частина вугільного виробництва у
Співтоваристві залишається неконкурентоспроможною у порівнянні з
імпортом з-за меж Співтовариства, незважаючи на значне підвищення
продуктивності і значне зниження кількості зайнятих працівників у
цьому секторі;
_______________
(1) OJ No L 177, 1.7.1986, p. 1.
Беручи до уваги, що обсяг раціоналізації у вугільній
промисловості в Співтоваристві обмежений несприятливими
геологічними умовами;
Беручи до уваги, те що ці заходи з раціоналізації повинні
бути підкріплені заходами з реструктуризації для того, щоб
підвищити конкурентоспроможність вугільної промисловості
Співтовариства;
Оскільки для досягнення цієї мети вимагаються більш значні
фінансові ресурси, ніж ті, що можуть бути надані самими
підприємствами; оскільки Співтовариство також не має у своєму
розпорядженні ресурсів, необхідних для фінансування цього процесу;
оскільки збереження системи субсидування Співтовариства
виявляється необхідним;
Беручи до уваги, що розпочаті заходи можуть, відповідно до
положень Договору ЄОВС (
994_026 ), сформувати частину концепції
по диверсифікації енергопоставок і постачальників, включаючи
національні енергоресурси, у контексті існуючих енергетичних
концепцій;
Беручи до уваги, що світовий вугільний ринок є стабільним
ринком з надлишковою пропозицією з джерел широкого географічного
діапазону, маючи результатом те, що навіть у довгостроковій
перспективі і при підвищенні попиту на вугілля, ризик частих
перерв у постачаннях, хоча і не може бути виключений цілком, але
тим ні менш, мінімальний;
Беручи до уваги, що велика частина вугілля, імпортованого до
Співтовариства, надходить із країн-партнерів Співтовариства по
Міжнародному Енергетичному Агентству (МЕА) чи з країн, з якими
Співтовариство і/або держави-члени підписали торгові угоди і які
не можуть вважатися ризикованими постачальниками;
Беручи до уваги, що незважаючи на неминучу реструктуризацію і
закриття, необхідно подбати про те, щоб вплив цих змін у
соціальному і регіональному плані був мінімальним, продовжуючи
проводити політику Співтовариства в цьому секторі, яка повинна
враховувати небезпечну соціальну ситуацію у вуглевидобувних
регіонах, зокрема в контексті принципу економічної і соціальної
згоди;
Беручи до уваги, те, що Співтовариство зіштовхується із
ситуацією, по якій у Договорі (
994_026 ) немає положень, але яка,
тим ні менш, вимагає дій; беручи до уваги, що при таких обставинах
потрібно звертатися до першого пункту Статті 95 Договору для того,
щоб дати можливість Співтовариству продовжувати досягнення цілей,
які визначені в попередніх Статтях Договору і, з цією метою,
створити нові правила Співтовариства стосовно субсидування
вугільної промисловості;
III. Беручи до уваги, що Співтовариство повинне поступово
створювати умови, що самі по собі забезпечать найбільш
раціональний розподіл вугільної продукції;
Беручи до уваги, що, з цією метою, Співтовариство повинне,
крім іншого, підтримувати політику раціонального використання
природних ресурсів за умови, що усувають будь-який захист від
конкуруючих галузей промисловості;
Беручи до уваги, що Співтовариство повинне підтримувати
зростання міжнародної торгівлі;
Оскільки для того, щоб виконати свою задачу, Співтовариство
повинне забезпечити створення, збереження і дотримання нормальних
рівноправних умов;
Беручи до уваги, що у світі вищезгаданих умов, державне
субсидування не повинне викликати перекручування конкуренції і не
повинне створити дискримінацію серед виробників вугілля, покупців
або споживачів у Співтоваристві;
Беручи до уваги, що державне субсидування повинне бути надане
за умови прозорості, щоб дати можливість краще оцінити його вплив
на умови конкуренції;
Беручи до уваги, що включення субсидій до бюджету або до
еквівалентного йому механізму, спрощення цього субсидування і
правдиве висвітлення отриманих коштів у річних звітах підприємств
є кращими гарантіями прозорості систем субсидування;
Беручи до уваги, що, більш того, тенденція до підвищення
розмірів допомоги, виплаченої за останні роки, несумісна з
винятковим, перехідним характером угод Співтовариства стосовно
субсидування; оскільки для того, щоб досягти зниження обсягів
субсидування, необхідним є принцип зниження витрат на виробництво
і потужності вугільної галузі;
Беручи до уваги, що, тим ні менш, політика раціонального
розподілу продукції вимагає, щоб зниження витрат і потужності було
сконцентровано насамперед у тих зонах виробництва, що одержують
найбільш високий рівень субсидування;
Беручи до уваги, що для підприємств чи виробничих одиниць
Співтовариства, у яких немає надії на прогрес у досягненні більшої
економічної життєздатності з точки зору ціни на вугілля на
світових ринках, угоди по субсидіях дають можливість пом'ягшити
соціальні і регіональні наслідки закриття; оскільки згідно досвіду
реконструкції в деяких вуглевидобувних регіонах Співтовариства
було визнано, що у випадках передчасного закриття шахт, що не
мають перспектив підвищення майбутньої життєздатності, повинне
бути надане субсидування, яке вважається необхідним
державою-членом для регіональної промислової реконструкції, у тій
мірі, у який це сумісно з Договорами (
994_026 );
Беручи до уваги, що заходи можуть бути застосовані не тільки
для того, щоб створити умови для більш здорової конкуренції, але,
також, і підвищити рівень конкурентоспроможності у довгостроковому
плані для цієї галузі в усьому Співтоваристві стосовної світового
ринку;
Беручи до уваги, що підприємства вугільної галузі
Співтовариства повинні розраховувати на середньо і
довготермінову перспективу для проведення структурних змін;
Беручи до уваги, що в результаті стабільного спаду у
вугільному виробництві країн Співтовариства в останні десятиріччя,
деякі підприємства можуть зштовхнутися з незвичайно або вкрай
високими витратами; оскільки державна допомога шляхом
компенсування частини або всіх цих витрат може бути сумісна з
загальним ринком за умови, що гарантується суворий нагляд за цією
допомогою з боку Комісії; оскільки ці успадковані витрати не
відповідають схованим доходам минулого;
Беручи до уваги, що необхідно забезпечити рівний доступ
вугільної галузі та інших галузей до субсидування досліджень і
розробок та до субсидування захисту навколишнього середовища;
Беручи до уваги, що, з цих причин, бажано зробити оцінку
сумісності такої допомоги з керівними принципами Співтовариства,
заснованими з цією метою;
Беручи до уваги, що, зокрема, вугільна галузь
характеризується постійно зростаючою необхідністю в передових
технологіях і тому відіграває важливу роль у дослідженнях,
розробках, демонстрації й експлуатації промислового потенціалу
таких технологій;
IV. Беручи до уваги, що спроби знизити виробничі витрати
повинні сформувати частину плану галузі щодо її реструктуризації,
раціоналізації і модернізації, визначаючи розходження між
виробничими одиницями, здатними внести свій внесок у досягнення
цієї мети та одиницями, які не можуть її досягти;
Оскільки останні повинні стати об'єктом плану по скороченню
діяльності, що веде до закриття шахт, коли закінчується термін дії
даних угод; беручи до уваги, що тільки виняткові соціальні і
регіональні причини можуть виправдати будь-яку відстрочку
закриття, що виходить за дату закінчення встановленого терміну;
Беручи до уваги, що право з надання повноважень Комісії
повинне здійснюватися на базі точного і повного розуміння кожного
заходу, запланованого урядами та їх відношення до задач цього
Рішення; беручи до уваги, що держави-члени повинні регулярно
надавати Комісії зведений звіт, що відображає всі деталі прямої чи
непрямої допомоги, яку вони планують надати вугільній галузі
Співтовариства, указуючи причини для цього й обсяг передбаченої
допомоги і, де це необхідно, її взаємозв'язок з будь-яким наданим
планом щодо модернізації, раціоналізації і реконструкції;
Беручи до уваги, що у зв'язку із специфічністю характеру
деяких наявних угод щодо субсидування, може виникнути необхідність
у наданні трирічного перехідного періоду, для того, щоб привести
ці угоди у відповідність до положень даного Рішення;
Беручи до уваги важливість того, що виплати субсидій не
повинні бути здійснені ні в повному, ні в частковому обсязі до
одержання визначеного дозволу Комісії,
Розділ I. Правові рамки й основні цілі
1. Весь обсяг субсидування вугільної промисловості,
спеціального чи загального характеру, наданий державою-членом або
за рахунок державних джерел, у будь-якій формі, може вважатися
субсидією Співтовариства і, отже, є сумісним з належним
функціонуванням загального ринку тільки за умови відповідності
Статтям 2 і 9.
2. Термін "субсидія" охоплює будь-який прямий чи непрямий
захід чи підтримку з боку органів державної влади, пов'язану з
виробництвом, маркетингом і зовнішньою торгівлею, яка навіть не
будучи тягарем на державних бюджетах, надає економічну перевагу
вугільним підприємствам шляхом зниження тих витрат, які їм
довелося б понести в звичайному порядку.
3. Термін "субсидія" також охоплює розподіл витрат, що
приносять пряму чи непряму вигоду вугільній галузі, виплачених в
обов'язковому порядку в результаті державного втручання, без
будь-якого розмежування на субсидію, яка надана державою, і
субсидію, надану державними або приватними органами, призначеними
державою керувати цим субсидуванням.
4. Термін "субсидія" також охоплює елементи допомоги, що
містяться в фінансуючих заходах, розпочатими державами-членами
стосовно вугільних підприємств, які не розцінюються як ризиковий
капітал, наданий компанії в рамках стандартної практики ринкової
економіки.
1. Субсидування, яке надається вугільній галузі, може
вважатися сумісним з належним функціонуванням загального ринку за
умови, що воно допомагає досягти принаймні одну з наступних цілей:
- досягти, в рамках міжнародних ринкових цін на вугілля,
подальшого прогресу економічної життєздатності з метою досягнення
зниження розмірів субсидування,
- вирішити соціальні і регіональні проблеми, які були
викликані загальним або частковим спадом у діяльності виробничих
одиниць,
- допомогти вугільній галузі привести у відповідність
стандарти з захисту навколишнього середовища.
2. По закінченню перехідного періоду, що не перевищує трьох
років, починаючи з дати вступу в силу цього Рішення, для
підвищення рівня прозорості, субсидування дозволяється тільки у
тому випадку, якщо воно включено до національного, регіонального
чи місцевого бюджетів держав-членів або направляється через
еквівалентні механізми.
3. По закінченню першого року охоплення вугільного
виробництва даним Рішенням усі субсидії, отримані підприємствами,
повинні бути показані разом із звітами про прибутки та збитки як
окрема стаття доходу, відокремлено від обороту.
4. У контексті цього Рішення "витрати виробництва" означають
ті витрати на тонну вугільного еквівалента, що пов'язані з
поточним виробництвом.
5. Усі заходи, що включають видачу субсидій, як зазначено в
Статтях 3 - 7, повинні також бути оцінені, без упередження до
спеціальних умов, визначеним для них цими Статтями, для того, щоб
оцінити їх сумісність з цілями, викладеними в пункті 1 цієї
Статті.
Розділ II. Субсидії, надані державами-членами
Стаття 3
Оперативна субсидія
1. Оперативна субсидія для покриття різниці між витратами
виробництва і відпускною ціною, яка вільно погоджена між
договірними сторонами у рамках умов, що домінують на світовому
ринку, може вважатися сумісною з загальним ринком тільки якщо вона
задовольняє наступним умовам:
- розмір оголошеної на тонну субсидії не повинний
перевищувати по кожному підприємству чи виробничій одиниці різницю
між виробничими витратами і запланованим прибутком за видобуток
вугілля в наступному господарському році,
- фактично надана субсидія повинна піддаватися щорічному
коректуванню, на основі фактичних витрат і прибутку, найпізніше
під кінець року вуглевидобутку, наступним за роком надання
субсидії. Якщо субсидія надана в рамках багаторічного фінансового
ліміту, підсумкове коректування повинне провадитися наприкінці
року, наступного за вищезгаданим багаторічним фінансовим
використанням,
- розмір оперативної субсидії на тонну не може зменшити ціни
за постачання вугілля у Співтоваристві нижче, ніж ціни за вугілля
такої ж якості з третіх країн,
- не порушуючи положень Статей 8 і 9, держави-члени повинні
надавати Комісії, по-перше, усі деталі, що відносяться до
калькуляції планованих виробничих витрат і прибутку на тонну,
по-друге, усі деталі, що відносяться до розрахунку коректування на
підставі фактичних виробничих витрат і прибутку,
- субсидії не повинні привести до перекручування конкуренції
між споживачами вугілля.
2. Держави-члени, що мають намір надати оперативну субсидію
вугільним підприємствам, як згадується в пункті 1, протягом
періоду господарських років з 1994 по 2002, заздалегідь надають
Комісії план щодо модернізації, раціоналізації і реструктуризації,
розроблений для підвищення економічної життєздатності зацікавлених
підприємств шляхом зниження виробничих витрат.
План надає належні заходи і тривалі зусилля по розробці
тенденції, спрямованої на зниження виробничих витрат до рівня 1992
року протягом періоду з 1994 по 2002.
Впровадження цього плану буде регулярно контролюватися, а
ситуацію буде проаналізовано Комісією у 1997 році.
3. Якщо деякі виробничі одиниці підприємства одержують
субсидію для скорочення своєї діяльності, як викладено у Статті
4, у той час, як інші одиниці того ж підприємства одержують
оперативну субсидію, виробничі витрати одиниць, чия діяльність
була скорочена, не включаються до калькуляції середніх виробничих
витрат з метою оцінки досягнення підприємством мети, як викладено
у пункті 2 цієї Статті.
Стаття 4
Субсидії для скорочення діяльності
Субсидії на покриття виробничих витрат підприємств чи
виробничих одиниць, які не здатні виконати умови, сформульовані у
Статті 3 (2), можуть вважатися сумісними з загальним ринком за
умови, що вони задовольняють вимоги, викладені в Статті 3 (1) і є
частиною плану закриття підприємства з кінцевим терміном, що
настає до закінчення терміну дії цього Рішення.
У випадку, якщо закриття відбувається після витікання терміну
дії цього Рішення, субсидія на покриття виробничих витрат
допускається тільки якщо вона обгрунтована винятковими соціальними
і регіональними причинами і є частиною плану з послідовного і
безупинного скорочення діяльності, що веде до значного скорочення
потужності до закінчення терміну дії цього Рішення.
Стаття 5
Субсидія на покриття виняткових витрат
1. Державна субсидія вугільним підприємствам для покриття
витрат, що виникають або з'явилися в результаті модернізації,
раціоналізації чи реструктуризації вугільної галузі, та які не
пов'язані з поточним виробництвом (успадковані зобов'язання), може
вважатися сумісною з загальним ринком за умови, що розмір виплати
не перевищує ці витрати. Така субсидія може використовуватися для
покриття:
- витрат, понесених тільки тими підприємствами, що проводять
або провели реструктуризацію,
- витрат, понесених декількома підприємствами.
Категорії витрат, що відбуваються в результаті модернізації,
раціоналізації і реструктуризації вугільної промисловості,
визначені в Додатку до цього Рішення.
2. Державна субсидія для фінансування проектів соціального
забезпечення виключно по вугільній галузі може вважатися сумісною
із загальним ринком за умови, що вона приводить коефіцієнт між
витратами в розрахунку на працюючого шахтаря і фінансову допомогу
на людину при одержанні субсидії вугільним підприємством у
відповідність з подібним коефіцієнтом в інших галузях
промисловості.
Без упередження до Статті 9 уряди держав-членів надають
Комісії необхідні базові дані і деталі калькуляції коефіцієнтів
між накладними витратами і фінансовою допомогою, згаданими вище.
Стаття 6
Субсидія на дослідження і розробки
Субсидія для покриття витрат вугільних підприємств по
проектах досліджень і розробок може вважатися сумісної із
загальним ринком за умови, що виконуються правила, які
сформульовані в правових рамках Співтовариства для державного
субсидування робіт з досліджень і розробок.
Стаття 7
Субсидія на захист навколишнього середовища
Субсидії для полегшення приведення у відповідність до нових
стандартів по захисту навколишнього середовища установок, що
знаходяться в експлуатації принаймні два роки до вступу в силу цих
стандартів, можуть вважатися сумісними із загальним ринком, за
умови, що виконуються правила, сформульовані в правових рамках
Співтовариства для державного субсидування в цих цілях.
Розділ III. Процедури повідомлення, оцінки і дозволу
1. Держави-члени, що збираються надати оперативну субсидію,
як згадується в Статті 3(2), чи субсидію на скорочення діяльності,
як згадується в Статті 4, у період з 1994 по 2002 рік вугільного
видобутку, надають Комісії, не пізніше, ніж 31 березня 1994 року,
план по модернізації, раціоналізації і реконструкції галузі
відповідно до Статті 3(2) і/або план по скороченню діяльності
відповідно до Статті 4.
2. Комісія розглядає наявність відповідності плану або планів
з основними цілями і критеріями, які встановлені Статтями 3 і 4.
3. Протягом трьох місяців з моменту оголошення про плани
Комісія дає свій висновок про те, чи відповідають вони основним і
спеціальним цілям, без упередження до здатності заходів, які
плануються, досягти цієї мети. Якщо інформація, що міститься в
планах, виявляється недостатньою, Комісія може, протягом одного
місяця, запросити додаткову інформацію, у такому випадку новий
тримісячний період починається з дати подачі цієї додаткової
інформації.
4. Якщо держава-член вирішує внести зміни до плану, які
змінюють його загальну тенденцію стосовно цілей, які переслідує це
Рішення, вона повинна сповістити Комісію, щоб остання могла
привести зміни у відповідність з процедурами, встановленими в цій
Статті.
1. Щорічно не пізніше, ніж до 30 вересня (або за три місяці
до того, як заходи набирають сили), держави-члени надсилають
повідомлення про всю фінансову допомогу, яку вони мають намір
надати вугільній галузі в наступному році, указуючи характер
допомоги з посиланням на основні цілі і критерії, як викладено у
Статті 2, і різні форми субсидій, які передбачені в Статтях 3 - 7,
і їх взаємозв'язок з планами, наданими Комісії відповідно до
Статті 8.
2. Щорічно не пізніше, ніж 30 вересня, держава-члени
надсилають повідомлення про розмір фактично наданої субсидії в
попередньому вуглевидобувному господарському році і декларують всі
коректировки спочатку заявлених розмірів субсидування.
3. При повідомленні про субсидію, як вказується в Статтях 3 і
4, та при підготовці річного звіту про фактично видані субсидії
держави-члени надають всю інформацію, необхідну для підтвердження
критеріїв, встановлених у відповідних Статтях.
4. Держави-члени можуть не вводити в дію заплановані субсидії
доти, поки не отримують схвалення Комісії, зокрема, на базі
основних критеріїв і цілей, сформульованих у Статті 2, і
спеціальних критеріїв, затверджених у Статтях 3 - 7. Якщо Комісія
не приймає рішення протягом тримісячного терміну після одержання
повідомлення про заплановані заходи, то ці заходи можуть бути
здійснені через 15 робочих днів після передачі Комісії
повідомлення про намір здійснити їх. Будь-який запит, зроблений
Комісією щодо додаткової інформації, викликає той самий
тримісячний період, що починається з дати одержання Комісією
інформації.
5. У випадку відмовлення, будь-який платіж, зроблений під час
очікування дозволу від Комісії, повинен бути повернутий у повному
обсязі підприємством, що одержало його, і неодмінно розглядатися
як несправедливо надана пільга У вигляді невиправданого грошового
авансу і, як така, що обкладається збором по ринковому обліковому
курсу при оплаті одержувачем.
6. При проведенні оцінки оголошених заходів, Комісія
перевіряє, чи знаходяться запропоновані заходи в узгодженні з
планами, які надані у Статті 8, та з цілями, встановленими в
Статті 2. Вона може попросити держави-члени пояснити будь-яке
відхилення від планів, наданих спочатку, і запропонувати необхідні
коригувальні міри.
7. Угоди, що існують на 31 грудня 1993 року, по яким
здійснювалося субсидування відповідно до положень Рішення
2064/86/ЄОВС і які пов'язані з угодами між виробниками і
споживачами, вилучені згідно Статті 85 (3) Договору ЄС (
994_017 )
і/чи санкціоновані згідно Статті 65 Договору ЄОВС (
994_026 ),
повинні бути модифіковані до 31 грудня 1996 року для приведення їх
у відповідність до положень цієї Директиви. Попередній підпункт
ніяким чином не впливає на застосування Статті 2 цього Рішення чи
на вимогу щодо повідомлення країнами-членами відповідно до
процедур, які визначені в Статтях 8 і 9 цього Рішення. Всі зміни,
які були зроблені у вищезгаданих угодах, також повинні бути
повідомлені Комісії.
Розділ IV. Загальні і фінансові положення
1. Комісія щорічно звітує Раді, Європейському Парламенту і
Консультативному Комітету щодо застосування цього Рішення.
2. Комісія надає Раді не пізніше, ніж до 30 червня 1997 року,
звіт щодо практики застосування і проблемам, що виникли у ході
застосування цього Рішення. Вона може запропонувати будь-які
доречні зміни згідно з процедурами, визначеними в першому
параграфі Статті 95 Договору ЄОВС (
994_026 ).
Після проведення консультацій із Співтовариством, Комісія
здійснює всі заходи, необхідні для імплементації цього Рішення.
Дане Рішення набирає сили 1 січня 1994 року і термін її дії
закінчується 23 липня 2002 року.
Дане Рішення є обов'язковим у всій його повноті і
застосовується безпосередньо всіма державами-членами.
Підписано 28 грудня 1993 року в м. Брюсселі.
Від імені Комісії
Член Комісії Карел Ван Миерт
Визначення витрат, що згадуються в Статті 5(1)
Рішення N 3632/93/ЄОВС
I. Витрати, які були понесені тільки тими підприємствами, що
виконують чи виконали реструктуризацію і раціоналізацію,
(a) витрати на оплату пільг соціального забезпечення, що
відбуваються через вихід на пенсію робітників до досягнення
встановленого законом віку;
(b) інші виняткові витрати на робітників, які втрачають свої
робочі місця в результаті реструктуризації і раціоналізації;
(c) оплата пенсій і фінансової допомоги, поза рамками
узаконеної системи, робітникам, що втрачають свої робочі місця в
результаті реструктуризації і раціоналізації, і робітникам, що
одержали право на такі виплати до реструктуризації;
(d) безкоштовне забезпечення вугіллям робітників, що втратили
свої робочі місця в результаті реструктуризації і раціоналізації,
і робітників, що одержали право на таке забезпечення до
реструктуризації;
(e) залишкові витрати, які одержуються в результаті
адміністративних, податкових і юридичних положень;
(f) додаткові підземні роботи для забезпечення безпеки, які є
результатом реструктуризації;
(g) шахтні зруйнування, спричинені шахтними виробками, які
раніше були в експлуатації;
(h) залишкові витрати, що відбуваються в результаті внесків
організаціям, відповідальним за водопостачання і відведення
стічних вод;
(i) інші залишкові витрати, що відбуваються в результаті
водопостачання і скиду стічних вод;
(j) залишкові витрати на покриття страхування здоров'я
колишніх шахтарів;
(k) виняткова внутрішня амортизація за умови, що вона є
результатом реструктуризації галузі (не беручи до уваги будь-які
ревальвації, що відбулися з 1 січня 1986 року і які перевищують
темп інфляції);
(l) витрати, пов'язані із збереженням доступу до вугільних
резервів після припинення видобутку.
II. Витрати, які були понесені декількома підприємствами
(a) збільшення виплат, поза рамками узаконеної системи, для
покриття витрат по соціальному забезпеченню в результаті спаду,
наступної реконструкції у декількох учасників;
(b) витрати, що є результатом реструктуризації, пов'язані з
водопостачанням і відводом стічних вод;
(c) збільшення виплат організаціям відповідальним за
водопостачання і відведення стічних вод, за умови, що це
збільшення є результатом скорочення, наступної реконструкції у
вугільній галузі, що підлягає обкладанню збором.
Енергетичне законодавство:
Том 2. Збірник правових актів Європейського Союзу.
К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003.
Eng
