Резолюція 1244 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною при вступі до Організації"

                      Резолюція 1244 (2001) 
               Парламентської Асамблеї Ради Європи 
           "Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих 
               Україною при вступі до Організації" 
 

     1. Розглядаючи питання виконання  обов'язків  і  зобов'язань, 
взятих  Україною,  Асамблея приймає до уваги Резолюції 1179 (1999) 
( 994_595 ),  1194 (1999) ( 994_597 ) і 1239 (2001) ( 994_601 ) та 
Рекомендації 1335  (1999)  (  994_598 ),  1416 (1999) ( 994_599 ), 
1451 (2000) ( 994_053 ) і 1497 (2001) ( 994_602 ). 

     2. Незважаючи  на  декілька  позитивних  заходів,  здійснених 
українськими органами влади,  особливо ратифікацію Протоколу  N  6 
Європейської Конвенції з прав людини ( 994_802 ) від 4 квітня 2000 
року,     постанову     Конституційного     Суду    України    про 
неконституційність смертної кари ( v011p710-99 ), Асамблея вважає, 
що Президент, Уряд та Парламент (Верховна Рада) не змогли виконати 
обов'язки і зобов'язання України, як країни-члена Ради Європи. 

     3. У   цьому   зв'язку   Асамблея  пригадує  тверду  обіцянку 
української делегації та керівників партій і фракцій  у  Верховній 
Раді  про  те,  що   зобов'язання  України  у  законодавчій сфері, 
перелічені Асамблеєю  у  Висновку  190 (1995) ( 994_590 ),  будуть 
виконані. Дані зобов'язання включають: 

     i. рамковий  акт  щодо  правової  політики України в питаннях 
захисту прав людини ( 699-14 ), 

     ii. рамковий акт щодо правової та судової реформи, 

     iii. нові      Кримінальний      (      2341-14      )     та 
Кримінально-процесуальний кодекси, 

     iv. нові Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекси, 

     v. трансформація ролі і функцій Прокуратури. 

     Крім того,  Україна   має   завершити   призупинений   процес 
ратифікації  Європейської  Хартії  про  регіональні  мови або мови 
меншин ( 994_014 ) та забезпечити належний захист  усіх  меншин  в 
Україні. 

     4. Асамблея стурбована вбивствами, неодноразовими нападами та 
безперервним    залякуванням    журналістів,    парламентарів   та 
опозиційних   політиків   в   Україні,   частими   та   серйозними 
зловживаннями з боку українських органів виконавчої влади стосовно 
свободи слова та зборів. 

     5. Асамблея  закликає  українські  органи   влади,   особливо 
Президента,   покінчити   з   практикою   залякування  і  репресій 
опозиційних політиків і незалежної преси та прийняти усі необхідні 
заходи  з  метою припинення нападів і погроз на адресу журналістів 
та інших представників ЗМІ.  Вона знову закликає відповідні органи 
української   влади   удосконалити   загальні  умови  роботи  ЗМІ, 
визначені у параграфі 5 Резолюції 1239 (2001) ( 994_601 ): 

     i. оперативне та прозоре розслідування усіх випадків  насилля 
та смерті журналістів; 

     ii. термінове  скасування  постанов та відмова від практичних 
дій,  які дозволяють  позасудове  закриття  органів  інформації  й 
припинення телетрансляцій та радіомовлення; 

     iii. прийняття  без будь-яких подальших зволікань поправок до 
законодавства щодо штрафів чи збитків,  заподіяних  наклепом,   та 
декриміналізації наклепів; 

     iv. поправки   до   Закону  про  Національну  Раду  з  питань 
телебачення і  радіомовлення  (  538/97-ВР  )  у  відповідності  з 
експертизою, проведеною Радою Європи; 

     v. створення  однакових  умов  для  функціонування  усіх ЗМІ, 
особливо шляхом внесення поправок до Закону про державну підтримку 
ЗМІ та соціальний захист журналістів від 1997 року ( 540/97-ВР ); 

     vi. припинення практики тиску на ЗМІ через створення перешкод 
підчас друкування та розповсюдження; 

     Дебати Асамблеї 26 квітня 2001 року  (14-е  засідання).  Див. 
Док.  9030,  Доповідь Комітету з питань відслідковування виконання 
обов'язків і зобов'язань,  що  взяли  при  вступі  до  Організації 
країни-члени  Ради  Європи  (доповідачі:  пані  Северінсен та пані 
Вольвенд). 

     Текст прийнято  Асамблеєю   26   квітня   2001   року   (15-е 
засідання).